Часто зустрічаю піттинг на недогартованій 95х18 (~56HRC)
Наскільки я розумію через більшу кількість вільного вуглецю в матриці.
Не вуглецю в матриці, а хрому в карбідній фазі. Хром в ряду спорідненості до вуглецю стоїть вище, тож і з'єднання з ним утворює швидше за залізо. Звідси й присадки ванадію, ніобію, цирконію, тощо. Їх мета "відтягнути" вуглець на себе аби збагатити хромом матрицю(залишити його в матриці). Саме з цією ціллю ніобій або титан додають в хромонікелеві нержавіючі сталі аустенітного класу системи легування 18-10(...Х18Н10Т, ...Х18Н10Б), що застосовуються для зварних конструкцій. Для запобігання пітингової(міжкристалітної) корозії.
А на недогартованій та сирій пітинг більш вірогідний, бо під час нагріву під гартування розчиняється в твердому розчині карбідна фаза, а в ній є й хром в тому числі. Відпуск теж впливає на корозійну стійкість. Швидкість охолодження після ковки теж. Оклина на поверхні клинка теж. В окалині окис заліза FeO перетворюється на окис-закис Fe
3O
4. Інша справа, що окалина на хромистих сталях тонка й плотна і її можна тупо заполірувати. Начебто й чистий клинок, а суслік є.