Трохи часу вже пройшло, як ходили, тому деякі деталі вже не згадаю. Та, думаю, це не принципово.
Отже, почну. Давно вже була ідея пройтись більш дикими та не такими людними\засміченими маршрутами як Чорногора, чи навіть Мармароси. Вибір впав на Горгани, а саме Східну та Центральну їх частину. Дати: 25-29вересня.
Коротко про маршрут, якщо комусь цікаво: Татарів - Водоспад Гук - г. Хом'як - г. Синяк - г. Малий Горган - с. Бистриця - Сивулі - c. Гута. Впорались за 5днів нешвидким темпом.
День 1Зранку прибули на поїзді в Яремче, потім маршруткою до с. Татарів(точніше до зупинки "Водоспад Гук" по трасі перед селом).
До водоспаду від траси йти десь годину. Зустрічаємо декілька великих туристичних автобусів та багато машин. Біля самого водоспаду багато магазинчиків з сувенірами, хот-доги, кава. Людей теж вистачало, сфотографувати сам водоспад без людей було проблематично.
Ось наша банда на фоні водоспаду (в червоній штормовці наший колега Сергій
Hameleon), я фотографую.
Чесно кажучи, водоспад мене не сильно вразив. Порівнювати мені немає з чим, але з такою "рекламою" я очікув більшого
. Спеціально я б не їхав на нього дивитись, але нам було майже по дорозі, тому не зайти було б неправильно.
Вертаємось з кілометр назад по дорозі, звертаємо праворуч і виходимо на маркований тур.маршрут(далі весь час будемо йти по мітках, які з радістю зустрічатимемо на деревах
)
Рівна дорога скінчилась і відразу починається досить крутий підйом в гору.
Для дівчини, яка йшла в гори вперше, це було випробуванням
Моторошний ліс
Йдемо через ліс в гору години 2-2,5 поки не вийшли на полонину(назву не пам'ятаю) перед г.Хом'як. Була дуже низька хмарність, гори і видно не було, але потім небо не надовго розвиднілось і ми швидко зорієнтувались. Ця полонина була фінальною точкою першого дня.
Знаходимо будиночки колишнього Пластового табору(а може і не колишнього, бо будиночки були відремонтовані). Один з будиночків був обладнаний для ночівлі, один під їдалюню(великі столи і лавки). Також було два закриті будиночки, сцена і туалет.
Розпалюємо ватру, готуємо їсти
Залишалось ще трохи часу до темна, тому вирішуємо піднятись на Хом'яка(висота 1542м) в цей же день, щоб на наступний вже не йти(маршрут не проходив через цю гору). Залишаємо речі в таборі, піднімаємось по швидкому, але на горі сильно захмарилось і різко почало темніти. Спускаючись, загубили стежку(там вона дуже не чітка). Вже зовсім стемніло, а міток так і не могли знайти, трохи вже почали панікувати)) І тут я дізнався, що в мене в смартфоні є GPS(за рік користування я про це не знав
). На радощах повертаємось в табір, п'ємо чай і лягаємо спати в будиночку
День 2Перша ніч була дуже холодною, сильно не померзли, але все ж комфортно спати не могли. До того ж кілька разів просинались від шуму дощу, який лупив по даху.
Другий день був, напевно, самий важчий. Вийшли на хребет, який весь вкритий камінням. За пів дня ходу(в багатьох випадках -стрибання) були щасливі спуститись з хребта в ліс і йти по звичайній грунтовій стежці.
Підйом на хребет, який починається з г. Синяк(1665м).
Каміння і г. Малий Горган(1592м) на дальньому плані
Майже весь день йшли в хмарах, розвиднялось дуже рідко та і то на декілька секунд.
Спускаємось з хребта в ліс:
По часу до запланованого місця ночівлі не встигаємо, тому привалюємо, як тільки знаходимо воду.
Місце знайшли не надто приємне - болотяна місцевість серед густого лісу, але вибору не було. Не без проблем розпалюємо вогонь і готуємо їсти(вологість майже 100%, всі дрова гнилі і наскрізь мокрі, врятували кілька маленьких сухостоїв)
Цю ніч ночуємо в наметі(вчетвером в одному)( маленький розкинули для рюкзаків). В наметі спалось значно тепліше ніж в будиночку.
День 3Третій день зустрічає нас гарною погодою:
Снідаємо, збираємось і йдемо далі. Тримаємо маршрут на перевал Столи(це гарне місце для стоянки, до нього ми планували дійти вчора, але не встигли).
На перевалі знаходимо таку "споруду"
Всередині є піч з плитою, сушка для речей, лежанки.
Біля цієї хижі на дворі є плита і стіл з лавками(зі зрубу).
Варимо чай, перекушуємо.
Без ножа ніяк
Далі тримаємо шлях на полонину Довгу, потім на Плоску(ну і назви
).
Нарешті виходимо з лісу. Погода дуже гарна, сонячна(на відміну від попередніх двох днів).
З полонини добре видно пройдені за вчорашній день вершини(зправа на горизонті - Хом'як(той що окремо стоїть), лівіше - Синяк і Малий Горган.
Далі кілька годин йдемо в с.Бистрицю.
Спуск з полонин до села досить затяжний і набридливий.
В селі спостерігаємо типову для тієї місцевості агроархітектуру:
Село глухе і "дике", весь час відчували на собі здивовані і можливо навіть не доброзичливі погляди місцевих. Хоч через нього і проходить тур. маршрут, але туристів тут бачать не часто, як ми зрозуміли. Переходимо село і знаходимо гарне місце для ночівлі(недалеко від лісопилки).
День 4Зранку четвертого дня прощаємось з Катьою і відправляємо її в село на автобус, а самі йдемо далі. Погода цього дня ще більш сонячна ніж вчора. Сьогодні має бути найцікавіший день - підніматимемось на Сивулі(Мала Сивуля і Велика Сивуля).
Йдемо кілька годин про при річку по добре укатаній дорозі, потім почався різкий підйом в гору на полонини. Дерлися зо дві години поки не вийшли на першу полонину - Боярин. Далі вже йдемо по більш-менш рівній стежці в сторону урочища Пекло(інтригуюча назва
) . Вже почали відкриватись гарні пейзажі
По дорозі періодично натрапляємо на чорницю, залишки якої жадібно збираємо всіма руками
:
Приходимо на урочище Пекло: Назва звісно трохи гучна, але подивитись дійсно є на що:
Проходими кілька сот метрів до полонини Бистрої, яка знаходиться у підніжжя Малої Сивулі. Роздумуємо, чи залишатись на ночівлю там(місце дуже зручне) чи переходити сивулі сьогодні. Все ж зупиняємося на другому варіанті і після невеликого відвочинку і перекусу починаємо дертись на гору. Підйом хоч і не довгий але дуже крутий, через жереп і по камінню.
Вийшовши на відкриту ділянку без дерев і кущів, відчуваємо на собі неймовірну силу карпатського вітру
. На вершині взагалі було важко встояти.
Вид з Малої Сивулі(1818м) на Велику Сивулю(1836м)
і навпаки
Намилувавшись всією красою пейзажів рухаємо далі, щоб встигнути до ночі до місця ночівлі.
Ще на хребті почало темніти і ми вже конкретно почали спішити, незважаючи на втому і натерті ноги.
Вже по темному дійшли до полонини Боревка, на якій була вода і гарні місця для стоянки.
День був надзвичайно цікавим і результативним (пройшли приблизно 25км). Без дівчини дозволили собі значно прискорити темп.
День 5Оскільки Сивулі ми перейшли вчора, на цей день вже не залишилось ніяких цікавостей))Можна було ще, звісно, продовжити маршрут і піти на г. Ігровець, але вирішили залишити її на наступний раз і пішли в напрямку села Гута, в якому закінчувався наш маршрут:
Село Гута мені особисто дуже сподобалось, навіть незнаю чим саме. Якось там атмосферно, не хотілось звідти їхати.
Школа:
Ще з годинку потусувались в селі, поїли морозива, сіли на маршрутку до Франківська і додому..
Якось так. Надіюсь комусь буде цікаво.