Уточнив це питання в сина-травматолога.
Таки-так, лити перекис на пов"язку - це малоефективно, краще промити перекисом рану, а потім накласти тугу пов"язку і бігом до лікаря.
На рахунок спирту на рану, та ще й брудну рану - то тут він не згоден, бо спирт (за його словами), просто "запікає" бруд у рані і потім його буде важко видалити. Краще промити брудну рану водою, бажано - водою із господарським милом (якщо нема під рукою перекису), накласти пов"язку і - до лікаря.
Про зашивання вже казав. Краще зашити, ніж мати рубець.
ПС. Приклад із життя.
Поїхали ми з групою студентів на буряки (хто знає що то таке, той знає). Я - керівник групи.
Було в мене передчуття і я взяв із собою, на всяк випадок моток бинту і пляшечку перекису.
І от, одна із студенток, балакаючи із подругами, замість відсікати листки із буряка, попадає собі по пальцю і майже відсікає фалангу. Крик, зойки, дехто із студенток чуть не вмліває. Витягрув бігом бинт, перекис, полив на палець, перемотав і бігом із студенткою на трасу, ловити машину до міста. Добре, що вона трималася молодцем. Через півгодини вже були в травматології і я, сидячи під дверима, слухав її зойки, коли їй пришивали палець.
Ота інтуїція (а я вважаю, що Божа підказка) допомогли і мені і студентці. Була хоч якась первинна обробка рани (від брудного ножа), пов"язка на час доставки до лікаря.. Пам"ятаю, що в машині я теж поливав пов"язку перекисом (використав усю пляшечку).
Якби цього не було, то я міг би полетіти з роботи, бо батько студентки таки звернувся із претензіями до навчального закладу, приблизно через півроку. На жаль, палець (фаланга) таки не прижилася на місце і всохла. Але, принаймі, в цьому вже не було моєї провини.
Мораль: ідеш в похід, на риболовлю, полювання і т.п. - не забудь взяти із собою пляшечку перекису водню і бинт. І - нехай він тобі не знадобиться, але... але, те, что ти не маєш, тобі точно не стане в нагоді, а те, що маєш - може стати.