Первый Украинский ножевой форум - НОЖиК
Майстерня => А => Ножі, які ми робимо самі (а також клинки, мечи, бритви, сокири...) => Андрій_Т => Тема розпочата: Андрій_Т від 08 Серпня 2016, 21:01:37
-
Сталь 52100 (аналог ШХ15), твердість 62.5RC. Ручки - латунь, оріх, кокоболо, гіджі. Лінзоподібна геометрія.
(http://i610.photobucket.com/albums/tt189/ats295/Knives/DSC_1346_zpsxmajvlro.jpg) (http://s610.photobucket.com/user/ats295/media/Knives/DSC_1346_zpsxmajvlro.jpg)
(http://i610.photobucket.com/albums/tt189/ats295/Knives/DSC_1342_zpsfkkvypnq.jpg) (http://s610.photobucket.com/user/ats295/media/Knives/DSC_1342_zpsfkkvypnq.jpg)
Размер фото! {bu}
... и ссылки - "мёртвые". :(
-
і що далі? **
-
:)
-
А що далі? Погуглив, наприклад, і дізнався, що є майстер Марко Цуркан (Marko Tsourkan). Квестер з мене ніякий, тому на цьому й зупинився.
-
А що може бути далі?) Це хіба не тема для показу своїх робіт? Якщо комусь цікаво про ці ножі, призначення, сталь, конструкцію - запитають і я відповім. Ножі не на продаж, тобто я не рекламую тут свою роботу з наміром продажі. Ножі робочі, використовуються професійно.
А на рахунок майстра, це напевне перебільшення. Можна сказати просвітлений хоббіїст))
Мене цікавлять кухонні ножі.
-
Слайсер сподобався.
(http://www.tsourkanknives.com/wp-content/uploads/2015/10/DSC_1240-1170x550.jpg)
Серед кухонників авторського виконання їх незаслужено мало.
Размер фото! {bu}
-
Дякую. Думаю з часом буде більше майстрів по кухонних ножах, бо фактично кухонними ножами користуються всі, на відміну від других типів ножів. Добрий ніж - незамінна річ на кухні.
Я колись колекціонував японські кухонні ножі, і можна сказати що ДНК більшості моїх ножів японське, - профіль і геометрію, і в якійсь мірі ручки. Правда сталі подібні японцям не використовую.
-
а фото з першого повідомлення тільки я не бачу?
-
Размеры б дали для ориентации масштаба,толщины и прочих сведений,фотки не только художественные но и чисто протокольные сделать полезно...О себе б и ножиках рассказали-ато выложили фотки и сам догадайся к чему бы это? Первая мысль при просмотре- человек купил ножи и хвастается, кто-то (а конкретно Palych) даже погуглить догадался...
-
Розміри ножів на фотографіях - скимитар 330мм на лезі. Товщина на обусі коло ручки 3.4мм, по середині леза 2.25мм, і 50мм від кінчика леза - 1.75мм. Ширина коло ручки 40мм. Використовується для порціювання м'яса з великого шматка, щось на зразок як порціюють стейки.
Маленький мясницький ніж, подібний до мисливського, але вужчий і тонший. Коло ручки 3мм, посередині леза десь 1.75мм і 50мм від кінчика ножа, десь 1.5мм. Ніж повинен бути стійкий (не гнутися). Використовується для різки навколо суглобів.
Філейний ніж - 160мм, 3мм товщина на обусі біля ручки, 1.9мм посередині, і десь 1.6мм 50мм від кінчика.
Геометрія ножів, випукла лінза
Ручки повинні бути великі і зручні.
Про себе? Колекціонував японські ножі, почав робити ручки і піхви десь років 5 тому, і одне за другим, почав робити ножі. Вчився (і вчуся далі) в майстра по імені Девін Томас, можна сказати що він є батьком виробничої дамаської сталі (масово виробляє) в США. Термічку навчився в нього, щось взяв в японців, щось в європейців. Ножі мене цікавлять виключно в плані продуктивності (сталь, термічка, геометрія завжди на першому плані) і я періодично даю ножі в професійне середовище на тестування. Продуктивність ножа виміряється скільки часу ножам можна користуватися, поки не потрібно по новому заточувати. На 52100 сталі 2 місяці, 13С26 - місяць, і А2- до шести місяців, правда ножі треба регулярно підтягувати на войлоці або шкірі заправленими діамантовим порошком. Всю термічку роблю сам. Експериментую. Поки що не кую, бо не маю зараз можливості мати молот в майстерні, але думаю в недалекому майбутньому почну.
-
Обсуждение налаживается. Ножи как минимум интересные. Да еще бы размеры.
-
тільки я не бачу?
наверное, да.
Клинки очень достойные, без вопросов, а вот рукояти .. Больстерная часть несколько непродумана, мне кажется. Да и не только больстеры.
-
Больстерная часть несколько непродумана, мне кажется. Да и не только больстеры.
а можна конкретніше? За конструктивну критику буду вдячний.
-
Андрій_Т, это Вы Цуркан? :)
-
Таки да,уже интирестней!А мусаты у местных мясников не в почёте (ну при такой твёрдости керамика в принципе пойдёт),именно на коже с алмазом правят? Сами? Или приносят для правки?
а вот рукояти .. Больстерная часть несколько непродумана, мне кажется. Да и не только больстеры.
-Вот для этого и хотелось увидеть именно контуры ножа, чтобы лучше понять что да как...
а можна конкретніше?
- Фотки надо протокольные, на ваших художественных как-то не особо представишь 3д вид ножа.
-
Андрій_Т, это Вы Цуркан?
Так, а що? Навіть відомий в Одесі? Жах...
ні, для залізних мусатів твердість зависока, можна підтягувати керамічними мусатами.
Ручки мають форму класичної кока-кола пляшки. Для мясницьких ножів, ручки повинні бути масивнішими, бо ніж тримають за ручку, а для шефського ножа, може буту і меншим, бо ніж переважно тримають за обух, а за ручку, тільки коли шинкують.
Зараз пошукаю і виставлю форму ручки.
-
Та ни чё...ножи достойные, типа вэлкам :)
-
Ручки мають форму класичної кока-кола пляшки.
ну с этого ракурса совсем не скажешь .. хотя сверху может быть, да. Но квадратные формы больстеров несколько режут глаз, да ещё эти ступеньки над обухом .. На самом первом тыльник резковат .
-
Ос типічна ручка на шефському ножі. На мясницькому, вона є трохи більшою.
(http://i610.photobucket.com/albums/tt189/ats295/Knives/cocoboloset3_zpsaeudnzjd.jpg) (http://s610.photobucket.com/user/ats295/media/Knives/cocoboloset3_zpsaeudnzjd.jpg)
(http://i610.photobucket.com/albums/tt189/ats295/Knives/cocoboloset4_zpsjkxc732f.jpg) (http://s610.photobucket.com/user/ats295/media/Knives/cocoboloset4_zpsjkxc732f.jpg)
-
Ну, по крайней мере, выполнено очень аккуратно {_11} А формы , то таке.. каждому своё {y}
-
Но квадратные формы больстеров несколько режут глаз, да ещё эти ступеньки над обухом .. На самом первом тыльник резковат .
В латунний болстері (??) робиться невелика фаска, все це поліруюється, і жодних гострих кутів немає. Болстер сточується до леза не по прямій лінії, а дугою, тому при лезі він може бути досить тонким, але ручка коло леза не тонка. Тонка ручка - більше навантаження на руку, особливо коли ножом користуються по 8 годин в професійному середовищі.
-
Надо больше "протокольных" фоток, всем интересно будет посмотреть ньюансы формы, в Вашем видении.
-
зараз працюю над скимітарами, зроблю більше фоток в процесі.
-
Про большие рукояти-они должны быть "по руке",слишком большие тоже плохо, как впрочем и маленькие. А 8-ми часовой рабочий день с ножём в руке на многое глаза открывает (через руки).А ценовая политика в штатах какая? Какова типичная цена изделия и кто типичный потребитель (тем более интирестно что ваши ножи не для понта на полке,а именно для работы).И мотивация клиента-как народ доходит до заказа такого кастома.
-
Первая мысль: Ого!
Ну и подход к "вопросу" - тоже нравится.
-
Первая мысль: Ого!
+100 {_11}
PS Даже слов нет!
-
Гарна робота.
-
Я роблю ручки під свою руку, в процесі періодично кладу ручку в руку для відчуття - як в тому анекдоті, питаєш бабцю скільки солі класти а вона відповідає "щоб достатньо було". По довжині ручка між гачком і болстером повинна бути по ширині найширшої частини лодоні, буде менша - буде незручно, більша - ніж буде "їздити" в руці.
На рахунок цін в США, більшість якісних (японських і американських майстрів) кухонних ножів йдуть по ціні від $1/мм на лезі. Дамаск, ковка, ламінат, рідкісні матеріали на ручку - все добавляє в ціні.
Професіонали (кухарі) в США заробляють не багато, тому більшість купують ножі по поміркованих цінах. Купують дорогі ножі хто можуть собі позволити, люблять готувати і цінують добрі інструменти (або купують для колекторської цінності). Ринок на дорогі ножі (від $200 і вище) не великий, якщо порівняти з долею ринку німецькі Вустоф, чи Хенкельс мають, але на якісний товар завжди найдеться покупець і інтернет вагомо розширює можливості.
-
Интирестная привязка доллара к длинне лезвия! Можно вывести как отдельную валюту, ато соотношение доллар к барелю как-то приелось...
-
Можно вывести как отдельную валюту
Ну, темы о ценообразовании уже были/есть...
-
Таки да,уже интирестней!А мусаты у местных мясников не в почёте (ну при такой твёрдости керамика в принципе пойдёт),именно на коже с алмазом правят? Сами? Или приносят для правки?
Пропустив,вибачаюся. Я не так вже і давно почав робити мясницькі ножі, десь рік півтора тому, тому багато ще не зробив. Можна сказати що половина моїх замовників професіонали, і половина любителі і всі знають толк в ножах, і не відносяться до категорії середньостатистичного споживача (любителя хи професіонал)а. Професійно більшість кухарів використовують недорогі ножі якими іх споряджає ресторан. Деякі мають свої особисті, але коли кухар заробляє 10 доларів на годину, то дуже не роскошелишся. Ресторанні ножі кожного тижня замінюються новою партією (стара йде на заточку), щирпотреб, але роботу роблять.
Більшість споживачів точать/правлять самі. Керамічні мусати, алмазні плити або японські водяні камні.
-
темы о ценообразовании уже были
-Были, применительно к нашим условиям- а вот как там в Америках с этим делом обстоит было интирестно узнать. Кстати-к нефти курс длинны лезвия поварского ножа похоже соотнести достаточно просто!
але коли кухар заробляє 10 доларів на годину, то дуже не роскошелишся.
-Насколько я помню когда-то минимальный часовой зароботок составлял 5$ в час,потом его подняли до 7,5-8$.Что так мало повара получают? Или это те кто как в наших "столовках" работают? Работа то по сути не простая, квалифицированная.
-
было интирестно узнать.
Не вопрос! Но по-уму - это нужно делать в "профильных" темах.
А что касается "Професійно більшість кухарів використовують недорогі ножі якими іх споряджає ресторан." так это нормальная практика: "серийному работнику - серийный нож!" Но не слишком поганый - производительность страдает...
Но тема ведь не о дешевой серийке? ;)
Возвращаясь в топик - нельзя не согласиться с "буде менша - буде незручно, більша - ніж буде "їздити" в руці."
... но ведь каждый нож (по типу работ) подразумевает свой хват? (Порой [функционально] важен только один [иногда - относительно небольшой] участок рукояти (область постоянного силового контакта), а остальные - почти как угодно. Только бы "глаз не резало".)
-
В типовій кухні - ієрархія кухарів від шеф кухаря до простого кухаря. Нижчі чини як правило отримують погодинну плату, тоді як вищі на ставці. Хтось просувається по кар'єрних щаблях вверх, хтось взагалі залишає професію і займається чимось другим. Ті які нормально заробляють це кухарі які стають власниками своїх ресторанів, або ті які мають талант і досвід праці (в ресторанах знаменитих кухарів) і роблять кар'єру працюючи на других.
Є недорогі ножі, типу Форстнер, але всі переважно з нержавійки, 55-57 по Роквелу, з тонкого листа. Сталь заточку не тримає. Такими ресторани споряджають своїх кухарів, тих хто не має своїх ножів. Багато кухарів вишукують антикварні кухонні ножі з вуглецевої сталі (досить не дорогі), таких виробників як Ф. Дік, Сабатьер, старі Хенкельси, Форджекрафт і т.д. Ті ножі досить не погані якщо з ними трохи побавитися і довести до пуття. В мене є досить багато таких знайомихн які користуються антикварними. Є дешеві японські, ті правда також треба доводити до пуття, і так як закалка як правило на око, то лезо бути перекалене і крошитися.
-
То есть 10 баков в час получают по сути кухонные рабочие нижнего звена (простой повар)?Но и там попадаются сознательные стремящиеся к лучшему инструменту.Просто сталкивался с тем какой ужас приносил на заточку один знакомый, ножами работали в одной столовке- тупейший дешёвый разнобой с конским сведением (часто шо лезвие шо обух незначительно отличались) и следами "высокопрофессиональных" попыток заточки на наждаке. Как таким инструментом готовить на потоке на много людей- это ж мучение и страдание, но ничего, как-то привыкли перепиливать-передавливать...А на несколько сотен людей готовить-это ж обьём нарезки немаленький! И куттеры различные там не стоят-беднота... А по ножах из углеродки- местная ваша санэпидстанция за это не гоняет? Просто слышал что запретили в профкухне углеродку (вроде в европах, в Штатах не скажу). А то что у вас работодатель раз в неделю все ножи на заточку отправляет (кстати- повсеместная принятая практика?) это уже хорошо.
-
До недавнього часу німецькі ножі фірм Вустоф, Хенкельс були еталоном якісних ножів, але з виходом на ринок японських ножів, планка зразу піднялася. Я б сказав більшість професіоналів не використовують якісні ножі (кухарі, м'ясники), але це помаленьку міняється, бо ножі це інвестиція в продуктивність.
Наскільки мені відомо, в санепідемстанції до вуглецевої сталі претензій немає, інколи можуть бути претензії до ручок з натурального дерева.
-
(http://i610.photobucket.com/albums/tt189/ats295/Knives/14001832_1006811996104457_677406694_o_zpsfx1adt1o.jpg) (http://s610.photobucket.com/user/ats295/media/Knives/14001832_1006811996104457_677406694_o_zpsfx1adt1o.jpg)
-
але це помаленьку міняється, бо ножі це інвестиція в продуктивність.
- Таки да! Причём прозрение часто наступает когда человек воочию видит как может работать умеющий профессионал хорошим инструментом. Когда тазик салата готов за несколько минут легко и с шутками, вместо получасового остервенелого передавливания овощей и зелени "тупыриком". Встречал даже боязнь нарезки как тяжёлой монотонной и крайне утомительной работы.
-
Андрій_Т, лучше не пишите "ручка" (handle тоже имеет много значений), в применении к ножу, а то слух режет, да и подкол напрашивается :). Корректнее будет "рукоять", або "руків"я" (http://www.knife.com.ua/forum/index.php?topic=54445.msg929495#msg929495) тим більше, що вони у Ваших ножей доволі гарні.
-
Ха, вік вчися і дурним помреш))) Дякую, буду мати на увазі. Руків'я від тепер.
-
Андрей, рад вашему появлению на здешнем форуме! Помню ваши ножи еще по форуму Андрея Козловского. Там так и заглохла тема про сравнение трех геометрий. Чем дело закончилось?
В русле темы - как мясники относятся к ржавеющей стали на этих ножах? Неужто они следят и вытирают их множество раз за день?
Я не очень ориетнируюсь в типах ножей по мясу - скимитар и Breaking knife это одно и то же?
Вчився (і вчуся далі) в майстра по імені Девін Томас,
Интересно, он проводит что-то наподобие мастер-классов или это более тесное (дружеское) общение?
-
Ножи интересные, фото совсем неинфформативные, ТТХ нет :(.
-
Андрей, рад вашему появлению на здешнем форуме! Помню ваши ножи еще по форуму Андрея Козловского. Там так и заглохла тема про сравнение трех геометрий. Чем дело закончилось?
В русле темы - как мясники относятся к ржавеющей стали на этих ножах? Неужто они следят и вытирают их множество раз за день?
Я не очень ориетнируюсь в типах ножей по мясу - скимитар и Breaking knife это одно и то же?
Вчився (і вчуся далі) в майстра по імені Девін Томас,
Интересно, он проводит что-то наподобие мастер-классов или это более тесное (дружеское) общение?
Привіт,
три геометрії які я описав на Козловського форумі, я їх всі використовую, в залежності які задачі ставляться перед ножем. Для точної різки, я роблю ножі в геометрії яка поєднує впуклу і випуклу лінзу, для ножів які використовуються в об'ємний і в загальній різці я використовую асиметричну і симетричну випуклі лінзи. Кожна з цих геометрій має мінуси, але плюси переважають.
М'ясницькі ножі з вуглецевої сталі в м'ясників (які знають толк в ножах) в повазі. Весь антикваріат (американський і європейські) в вуглецевій сталі. Сучасні нержавійки на ширпотребниx ножах зручні, але заточки не тримають, і ножі досить м'ягкі - 53-55 по Роквеллу, треба правити мусатами. Я використовую 52100 (62.5 по Роквеллу), і з вмістом 1.5% хрому, ця сталь досить стійка до корозії і популярна в професійному середовищі. Плюс, м'ясні соки швидко формують оксидацію що додає стійкості до корозії - правда ніж стає сірим з часом, і маленькі корозійні мікро-ямки все одно формуються. Періодично витирати ніж вологим рушником непогана звичка для кухаря)), ніж від такого витирання не ржавіє.
Скімітар використовується для порційної різки великих шматків воловини, а "брекінг" ніж використовується для розділки туш в підвішеному стані. Цей ніж нагадує скимитар, але менший по розміру - 150-180мм і 220-240мм.
З Девіном в нас дружні відносини. Ми співпрацюємо, ділимося інформацією в плані технологій - термічка, сталь, шліфовка, матеріали, ідеї і т.д. Майстер класів він не дає, але багато кому помагає порадами. В жовтні збираюся до нього в гості і повчитися. )))
На останньому фото три заготовки під скимітари, з 52100 сталі.
Мене один знайомий м'ясник вже втомив проханнями зробити ось такий, аля мушу спочатку вивчити оригінал
http://i.ebayimg.com/images/g/4xUAAOSw65FXqiHA/s-l1600.jpg
-
В русле темы - как мясники относятся к ржавеющей стали на этих ножах? Неужто они следят и вытирают их множество раз за день?
Саме хотів запитати "в русле темы", а який фініш клинків?
-
Сатиновий, в ручну полірую наждачним папером (автомобільним) до 600 зернистості. Я такий фініш роблю на всіх ножах.
-
Весь антикваріат (американський і європейські) в вуглецевій сталі.
Антикварні ножі, я так розумію, теж не дуже тверді, вони робилися зазвичай під металевий мусат і мають щось в районі 55-57 HRC?
Якщо так, ваші ножі мають бути далеко попереду них за утриманям гостроти.
Скімітар використовується для порційної різки великих шматків воловини, а "брекінг" ніж...
Зрозуміло, дякую, такий собі мя'сницький слайсер :).
З приводу геометріі я, гадаю, зрозумів, та все одне такі речі можна "вхопити" тільки потримавши в руках та порізавши ножем з півгодини.
Доречі, наш форумчанин Cynic вигадав дуже простий та наглядний спосіб фотограувати геометрію спуску - прикласти лінійку до спуску. Майже всі тонкощі стають зрозумілмими. Як приклад - http://foto.mail.ru/mail/alex-sk/466/s-541.jpg
-
На останньому фото три заготовки під скимітари, з 52100 сталі.
Ви термічку проводите на заготовках майже закінченої геометріі, а основну слесарку по спускам - на сирому металі?
-
Так, антикварні ножі не тверді, але вуглецева сталь легко точиться і правиться, і по гостроті перевищує нержавійку, і антикварні ножі коштують не дорого, тому як бюджетний варіант навіть дуже привабливий.
52100 м'якша за 61 по Роквелу, має на точильному камені відчуття гуми, липне до каменя, іншими словами. В м'яких нержавійках також подібне відчуття. В 62-63RC, кромка має твердість і еластичність одночасно, не кришиться. Завусник формується легко, і відламується легко. Сталь тримає заточку дуже добре, при тому що там тільки 1.5% хрому, і других стійких до зношення сплавів немає. Правильно термооброблена 52100 буде тримати заточку до місяця часу (залежно що ріжуть ножем, і на чому) в професійній кухні, з правкою на повсті або шкірі з алмазним порошком після зміни. По гостроті зовсім мало поступається японським вуглецевим, але по стійкості до зношення, має вагому перевагу. Я використовую і другі сталі, А2, О2, W2, але 52100 для мене найоптимальніша.
Я не шліфую заготовки до термічки (термін ніби слєсарка, вчуся)))). Не бачу сенсу, бо чим довший ніж, тим більша вірогідність викривлення, і браку під час гартування, і твердість ножа буде нерівномірною. Гартую, відпускаю, а тоді вже починаю робити всі шліфувальні роботи.