Я оббігаю за тиждень 5-7 блошок двохмільонного міста. Це на вибір, бо їх більше.
Розказують старі люди, що колись, років п'ять тому, блошкі були кращі, а дереви вищі. Тому, що нас було тут менше. Інколи приходжу на барахолку вдосвітка, а буси оптовиків покупців вже грузяться.
Розказують, що тоді, в сиву п'ятирічну давнину, ціну на блошці назначали в 1/10 від магазинної.
Щоб перелапати весь шрот на блошці, треба більше пів дня. Тому я бігаю бігом. Очі заточені лиш на іржу, ножики складнички і камінці абразивні.