Вітаю шановне панство!
Отже багато зацікавлених задаються питанням як виготовити нормальний пакет берести для руків'я ножа, чи іншого причандалля. Берестяне руків'я буде доречним на спінігу, на зимовій вудочці (не гірше пробкового), на шилі, викрутці...
Береста не намокає, не морозить руку взимку, погано просочується кров'ю та жиром (полювання), не набирає на себе слиз (рибалка)...
Бересту можна драти з живих дерев, дерево потім бересту наростить, так що шкоди березі не буде. А можна брати з повалених дерев - береста опирається гнилі набагато більше чим деревина берези - на трухлому стовбурі може бути доволі пристойна береста.
Стовбури, що лежать рік-два, взагалі в 90% випадків повністю "берестяно-годні". Звичайно, якщо не лежать у воді чи болоті.
Якщо вже стовбур дуже трухлий - може бути багато малесеньких дірочок. Зідрати бересту=> подивитись "на просвіт"=> викинути/здирати далі.
Брати в роботу слід тільки рівну бересту, без наростів, дірочок, пупиришок, тощо...
Весь чей брачок дає поганий малюнок на пакеті і при обробці пакету може навіть спричинити розслоєння. Браковану рекомендую безжально викидати, так як нарізати рівної берести на трійку-п'ятірку пакетів не так вже і важно.
А прикрість від більшого об'єму робіт при заготівлі берести мине значно швидше ніж прикрість від споганеного через декілька дефектів пакету. 
Розкажу я це роблю я.
Отже нарізали берести. Товщину найкраще брати від 1 мм до 4-5 мм. З тоншої задовбешся пакет набирати
, а товща зазвичай нееластична і крихка.
Далі ріжемо шматочками, які в подальному будуть склеєні в пакет. Розмір залежить від товщини бажаного пакету. Наприклад я ріжу шматочки 35х45 мм. Слід пам'ятати, що розмір шматочків це не розмір пакету
, так як шматочки практично неможливо встановити рівно - виходить "гребінка" з допуском в пару міліметрів на кожну площину паралепіпеда пакету. Тобто, в мене "чистий", шліфований пакет буде приблизно 30х40 мм. Шматочки ріжемо так, щоб їх було приблизно порівну з шарами вздовж довгої сторони та впоперек довгої сторони. Для чого - далі написано.
Гострим ножем очищаємо від залищків деревини зворотню сторону та від сірого нальоту, відслоєних волокон берести і малесеньких чорних цяточок лицьову, білу сторону. Потрібно не різати, а шкрябати.
По центру шматочків робимо отвір, можна дреллю, я роблю просічкою. Отвір при формуванні пакету слугує для центровки, а в подальшому через нього буде проходити стяжна шпилька руків'я. Відповідно діаметр отвору потрібно вибрати таким, щоб в нього проходив центруючий штифт "бересто-пакеторобки". Для стяжної шпильки руків'я розширити отвір справа двох хвилин.
Набираємо пакет. Пакет слід набирати так, щоб волокна берести перехрещувались в шахматному порядку: шматочок берести з волокнами вздовж=> шматочок з волокнами впоперек=>знову шматочок з волокнами вздовж =>... впоперек... і т.д. Це робиться по-перше для міцності (фанера з перехрестними шарами вдвоє міцнійша за деревину аналогічної товщини), по-друге - перехрестні шари дадуть значно гарнійший малюнок.
Я нічим не клею шари берести між собою!Природою береста вже просочена клеючою речовиною, яку тільки потрібно активувати.
Ось один з моїх агрегатів для створення пакетів берести:
Там все просто:
- дві пластини з сталі 4 мм, отвори повинні бути соосні. Можна взяти і потовще, на фото видно, що при повністю стягненому пакеті пластинки трохи прогинаються;
- чотири шпильки М6 з гайками та шайбами;
- центруючий штифт - в мене це гвіздок "двухсотка". На гвіздку обов'язково сточити та зашліфувати зарубки біля шляпки.
Мені найзручнійне бересту набирати по одному шматочку на пластину з продітим гвіздком. Хтось може набрати пакет і потім продіти в нього штифт з пластиною...
Важливо: сторону сталевих пластин, що прилягатиме до берести змастити олією чи солідолом. Якщо цього не зробити береста дуже міцно приклеюється до металу і відірвати можна тільки з руйнування двох-трьох крайніх шарів берести.
Також пам'ятайте, що готовий пакет берести в півтора рази зменшиться по висоті, від "початкової" висоти набраної берестяної стопки. Тому, якщо хочете отримати пакет висотою 100 мм => набирайте стопку 150 мм.
Отже стопка берести набрана, накрили пластиною зверху, вставили шпильки, затягли гайками, тихенько... щоб пластини рівно зтисли пакет.
Кладемо "заправлений"
берестою агрегат у воду та ставимо на вогонь.
Коли вода закипить - чекаємо хвилин 12-15, достаємо агрегат та рівномірно підтягуємо всі чотири (вісім) гайки на шпильках. Закручуємо поки крутиться без великих зусиль на десяток-півтора обертів. Знову кладемо в окріп =>кип'ятіння 12-15 хвили і повторюємо процедуру з підтягуванням гайок. В сумі достатньо проварити 1 годину=> чотири підтяжки гайок. Якщо кип'ятити довше - хвилин по 20, то береста темніє. Але, якщо хочеться пакет темного відтінку, то якраз - "саме те".
Після закінчення варіння достаємо агрегат із стягнутим пакетом та лишаємо його на сушку на пару днів
не розбираючи!Після висихання розбираємо агрегат і маємо берестяний пакет, шари в якому склеїлись дубильними речовинами, які виділились із берести при кип'ятінні.
При дотриманні описаної технології пакет настільки міцний, що по шару склейки ніколи не зламається!
Звичайно це довго, так як одни агрегат => один пакет. У мене є два таких агрегати, тобто я варю два пакети одночасно, мені достатньо.
Стягувати стубцинами на клею ПВА, чи іншому можна навіть по десятку пакетів за раз. Але, повірте якість клеєного та вареного пакетів абсолютно незрівнянна.
Дякую за увагу.
Якщо що не зрозуміло, чи потрібні уточнення - питайте.
Граматичних помилок насаджав... 
Правлю...
