Но НАФИГА ТАМ ПИЛА???
Це свого роду штамп. З минулого життя. Перед тим, як гігнув "савєцкий саюз", де як відомо окрім хромованих кухонників з У7-8 з пластиковим руків'ям ми нічого не бачили, хіба що колір руків'я змінювався(спрощено звичайно сказав, але від істини не далеко) і рідкісні роботи невідомих майстрів з місць не дуже віддалених, почали показувати фільми американські у відеосалонах, в тому числі й про Джона Рембо, а от там і була побачена нами та пилка. Той ніж був екзотикою, с того ножа можна сказати почала зароджуватится ножова культура в Україні. Почала зароджуватися, та так і не зародилася, нажаль. "Жменька маньяків", котрі завдяки таким форумам, як цей змогла приєднати до себе ще "жменьку", та на тому й все. А у загАлу от такі ножі в очах і стоять, більшого вони не знають і для того щоб знали держава нічого не робить, а наші потуги мізерні "в масштабах всей страны". От і маємо вислови накшталт:"гарний ніж, тільки короткий", "а чому упору немає?", коли питаєш для чого він потрібен, каже: "а як рука зіслизне на лезо?". Знову запитуєш:"а чому це їй туди зіслизнути?", каже(показуючи колючий рух):"ну, якщо так зробити". Питаєш знову:"а ти за своє життя скільки раз так робив?", от тут починається чухання ріпи.
Отак у нас ножова культура, от тому такі й ножі у людей, що приходять в палату/лікарню для "буйних" з тієї сторони паркану.