Традиційно огляди пишуться по свіжопридбаному ножу, так би мовити, власники діляться радістю від нової забавки.
Але з цим ножем ні огляд не писався , ні фото не вдавались.Тому з запізненням на рік, але таки зустрічайте ніж від Олександра Порошина, а саме "Zulu".
Все дуже традиційно та олдскульно, але з сучасних матеріалів.
ТТХ:
Клинок: Сталь М390 , 91*3,5мм. Спуски та фальш увігнуті, поздовжній сатин.
Руків"я: лайнер титан, накладки мармуровий карбон, бронза.
В закритому стані 117мм. Вага 110 гр.
Оскільки фото робилось в різний час - можна побачити як на руків"ї патинувалось з часом. Ніж встиг трішки мандрувати Карпатами, і хоч є типовим костюмним ножем,
цілком прислуживсь при розпалюванні вогнища, приготуванні їжі і тому подібному. Окрім певної незручності видобування з чохла, як ЄДЦ, ніж повністю задовольняє
всі потреби. Оскільки механіка пречудова та лезо падає під своєю вагою, легко відкривається однією рукою, на складання потрібно вже дві.
Повністью ігнорується оточуючими, виглядає неагресивним і старомодним.
Порівняно з Амазоном, на який таки звертали увагу з-за леза.
За рік використання Zulu зовсім не набрид, люфтів як не було , так з часом і не з"явились, і майже завжди береться у випадку класичного одягу.