А секрет розчину так і не розкрили,хоч і відповідях він озвучувався,але не до кінця.Спомин далекого дитинства,коли не можно було відірвати око від того млинця з глини і соломи діаметром в 10-15 метрів в якому гарцювали пара коней і з десяток люду.
Бабця з Вінничини і частенько літо проводив малим там.Звісно коні в тій глині не ходили десять хвилин і перерви на випорожнення в них не було,а ті кізяки перетовкалися з глиною і соломою.,,ось і чому кізяк в розчині і стараються його в наш час розшукать і добавить.
Друге:Цю роповідь я почув років сорк назад і не думав,що буду розказувать.
Село,хатки мазанки старі і нові,які ждуть обмазки...звісно мода толоки пройшла,а пішли по селах бригади заробітчан.
І от після роботи одної бригади,з часом на мазанці ні однієї тріщинки,а не так як після других.Звісно..черга до цих майстрів була великою,хоч і ніхто не бачив різниці в приготуванні розчину.Все вони робили з місцевих матеріалів,але після замісу вони не накриваючи розчин зникали на неділю півтори на "термінову роботу" в друге село.Хозяїн скаженів,глина посеред двору,,,але вперто чекав.
.Хлопці з*явилися,хату обкидали,зробили фініш,гроші на бочку.Допобачення.
Можливо в тому і був їхній секрет..час на дозрівання того розчину?Всі так думали.
До Лука..
А не залежить секрет від місця копу глини.Чому за глиною у нас всі їхали на чулочку біля річки і брали глину з горба,особливо пічники.Хоч глини залежі по всіх районах,а нннєєє,їхали на чулку.
за опус..навіяло.