Ножовий світ > Право
Печерський суд виніс перший виправдальний вирок по 263 статті КК.
Buzzer:
Дякую. Але ви говорите, що "Дає можливість відмежовувати злочинне від не злочинного.", а А.М.-"как обязательного элемента ...." (( Чи я не так зрозумів?
break:
--- Цитата: Buzzer від 01 Березня 2018, 22:27:36 ---1 Впливає на кваліфікацію злочину.
--- End quote ---
Простими словами - якщо я зарубаю сусіда і потім на суді скажу, що він, гад, давно на мою дружину якось не так дивився - то це один злочин.
А якщо скажу, що ми нову каску випробовували і я випадково по шії заїхав - це інше.
Я правильно розумію?
seraotzt:
--- Цитата: Юрий від 01 Березня 2018, 20:30:35 ---Наявність підзаконних актів Кабінету Міністрів України, Міністерства внутрішніх справ України, зокрема, наказу МВС №622 від 21.08.1998 року про затвердження відповідної Інструкції, не може свідчити про існування Закону України, яким передбачено порядок носіння холодної зброї як такого.
--- End quote ---
Вот эта - самая нужная, здравая и долгожданная фраза. Ура!
Признать, что это ХО можно, но что его нельзя носить - закона нет.
А субьективная сторона - это то, что он художник, состоит в гильдии, других видов доставки пополнить коллекцию кроме как принести в пакетике - нет. Так ведь?
А.М.:
Не так. Суд виходив з того , що наявність вини у формі саме умислу - кваліфікуюча ознака злочину, передбаченого ст.263.
Давайте зачекаємо, що буде далі, чи буде цей вирок оскаржувати сторона обвинувачення, що вирішить апеляційний та касаційний суди. Вироки судів першої інстанції (районних) тисячами скасовують вище стоячі суди.
Лише в тому випадку, коли вирок буде оскаржено і він буде підтверджений в таких формулюваннях, як він написаний, ми будемо говорити, що е прецедент і в подальшому ми зможемо використовувати його як приклад в подальшому.
Особисто у мене є великі сумніви в правильності вироку в тій частині, де мова іде про суб’єктивну складову. Печерський суд тлумачить Закон таким чином, що вважає, що обов’язковою ознакою злочину є прямий умисел. Це вірно. Але суд каже, що умисел на незаконне поводження з ХО (ХЗ) полягає в тому, що у особи повинен був бути умисел на застосування зброї саме в якості зброї, тобто, для нанесення тілесних ушкоджень. Тобто, він не купив ножа щоб когось зарізати. А такого умислу не було, був умисел на колекціонування і т.д.
Але, на мою думку, це помилка. Не містить норма ст. 263 такої вимоги щодо прямого умислу на застосування зброї. Там мова іде про прямий умисел який полягає в тому, що особа свідомо незаконно купує , носить і т.д. ХО не залежно від мети. Ст. 263 відноситься до норм, в яких мета злочину не є обов’язковою кваліфікуючою ознакою..
Умисел щодо нанесення тілесних ушкоджень виходить за межі норми ст.263. Як би такий умисел був, то особа повинна була б відповідати зовсім за іншими статтями (наприклад, підготовка чи замах на вбивство чи нанесення тілесних ушкоджень).
Shveik:
Фактично людина несе відповідальність не за дії, а за наміри. Тобто, якщо я куплю у циганки якесь зілля, з наміром (умислом) отруїти тещу, наллю того зілля їй у каву, але бабці це не пошкодить, бо циганка мене кинула, наливши у пляшечку кока-коли, то у моїх діях є склад злочину, що кваліфікуватиметься як замах на вбивство.
--- Цитата: А.М. від 02 Березня 2018, 01:28:53 ---Ст. 263 відноситься до норм, в яких мета злочину не є обов’язковою кваліфікуючою ознакою..
--- End quote ---
Очевидно тому, що ця стаття передбачає відповідальність саме за намір отримати (купити, вкрасти, виміняти) ХО. А наміри щодо його використання, як Ви і згадували, кваліфікуються іншими статтями.
Навігація
Go to full version