То не криза жанру, а криза у головах...
Саме головне в ножі - ім`я, сталь, ціна. І по барабану - зручний ніж чи практичний...
Головне - з порошку на 63...66 одиниці, сотні доларів ціна, десь колись на якомусь сайті рекламували...
В більшості випадків ножі ідуть на поличку і практичні цінності ніхто не перевіряє, основну роботу виконують дешеві китайці. Зате по форумам - кілометри статей про унікальність саме цього ножа, саме з цієї сталі, а кількість диванних експертів зашкалює...
Розпіярені "якути" - в базовому вигляді повне "Г", але змініть сталь клинка на кращу, якість виконання - зменшити залінзовку, зробити рівнішим клин, якісніше проточити, зробити зручне руків`я з красивої деревини і Ви отримуєте зручний ніж, так він вже не "якут", ну і шо???, зате гарно ріже і практичний. Так само фінки - крайнощі у вигляді клинка в 150 мм довжиною і 20 мм шириною, з руків`ям у вигляді "фа..імітатора", таким ножем не поріжеш в житті - зате ж круто, то ж фінка огого...
Другий приклад - японські ножі. Країна просто взяла і створила легенду для екпорту. Ну і шо шо в реалі дані ножі повне "Г", дешева перекалена сталь, дешеве виконання, зате ж легенда і люди готові платити сотні доларів за ніж, яким неможливо різати (а не виходить різати - бо ти не майстер і не вмієш, треба довго вчитись). Зате - що не ніж то легенда.
От і з нашим ножем - так, придумували, аналізували, розробляли. І шо далі?? Легенду не створили, в головах не розкрутили - ножі померли...
А майстри продовжують клонувати скінерів, фінів, якутів, японів і т.д.... а для самовиправдання - криза жанру.