Первый Украинский ножевой форум - НОЖиК
Потрошки про все => Доска объявлений => Поздравлялки => Тема розпочата: OldRiy від 09 Листопада 2010, 13:09:32
-
Дорогі українці!
Щиросердечно вітаємо вас з Днем української писемності та мови.
Мова є основою духовного багатства народу та інтелектуального потенціалу; найвагоміше надбання кожної окремої людини і найбільша суспільна цінність.
Маємо безцінний дар: одну з наймилозвучніших і найкрасивіших мов світу. Всебічна підтримка державності мови, зростання її престижу, зміцнення та розвиток - почесна місія кожного громадянина України.
Бажаємо, щоб Материнське Слово було для нас духовним джерелом життя і оберегом. Не з примусу, а лише за покликом власного сумління та гідності плекаймо у душі любов до рідної мови.
Вітаю вас із Днем української писемності та мови.
Я насамперед звертаюся до величі і сили нашого слова, його могутньої тисячолітньої історії і високої духовної, літературної і народної культури, що належать не лише нам і нашій державі, а й всьому світу. Від найглибших традицій і з часів давніх літописів, «Слова о полку Ігоревім» і Острозької Біблії нашою мовою говорить серце і душа української землі. З гідністю і шаною ми маємо усвідомлювати велику вагу рідного слова і особисту відповідальність за нього перед минулим, сьогоденням і майбутнім.
Утвердження нашої державності розпочиналося з боротьби за мову. Від повноцінного відновлення мовного здоров'я України залежить національне відродження усіх найглибших творчих, будівничих і культурних сил Українського народу. Цю дорогу маємо пройти впевнено, твердо і водночас з мудрістю і толерантністю у ставленні до кожного, хто тільки повертається до першоджерела.
Українською мовою промовляє дух нашої свободи. Так само, як відновлена воля і демократія, державна мова потребує нині щоденної праці і підтримки. Реальне і повсюдне зміцнення її позицій має водночас виконати дуже важливу і справедливу місію – сприяти дійсно цивілізованому захисту прав національних меншин, упосліджених радянським режимом, і стати природним та єднальним фактором міжнаціонального спілкування у нашій державі.
Наша мова належить до мов великих європейських і світових народів. Ознайомлення інших націй з нашим словом є одним з принципових завдань, які має здійснювати українська держава. У кожному з напрямів цієї роботи дуже важливою є атмосфера суспільної злагоди, терпимості і порозуміння, що повинна стати нашим спільним оберегом проти будь-яких політичних спекуляцій і навмисних розколів.
Наш народ – єдиний. Його мова – це велика основа для єдності всієї держави і духовна гарантія її майбутнього.
Бажаю усім нам любові, щастя, взаємного розуміння і допомоги, щоб жити за Словом, з якого почалася Україна.
http://uk.wikipedia.org/wiki/День_української_писемності_та_мови (http://uk.wikipedia.org/wiki/День_української_писемності_та_мови)
http://www.youtube.com/watch?v=opmN397l0zU
http://litpereklad.blogspot.com/2009/01/9.html
-
Вітаю, друзі!
-
Вітаю і підтримую! (__3) (__8)
Але тут
...Наш народ – єдиний...
трішки сумніви беруть. На жаль...
-
Приєднуюсь до вітань!
Так, стосовно єдності в мене теж сумніви є....
-
Вітаю!
-
Вітаю!!! (__8)
-
Вітаю!!! (__8)
-
Слово, чому ти не твердая криця,
Що серед бою так ясно іскриться?
Чом ти не гострий, безжалісний меч,
Той, що здійма вражі голови з плеч?
Ти моя щира, гартована мова,
Я тебе видобуть з піхви готова,
Тільки ж ти кров з мого серця проллєш,
Вражого ж серця клинком не проб’єш…
Вигострю, виточу зброю іскристу,
Скільки достане снаги мені й хисту,
Потім її почеплю при стіні
Іншим на втіху, на смуток мені.
Слово, моя ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинуть обоє!
Може, в руках невідомих братів
Станеш ти кращим мечем на катів.
Брязне клинок об залізо кайданів,
Піде луна по твердинях тиранів,
Стрінеться з брязкотом інших мечей,
З гуком нових, не тюремних речей.
Месники дужі приймуть мою зброю,
Кинуться з нею одважно до бою…
Зброє моя, послужи воякам
Краще, ніж служиш ти хворим рукам
Леся Українка
Рідна мова живе з людиною всюди і завжди, без неї, як і без сонця, повітря, води, рослин, людина не може існувати. Зречення рідної мови, неповага до неї є рівноцінним до неповаги батька й матері, це веде до найбільшої кари — духовного каліцтва. Людина, яка не цінує культуру та мову свого народу, не може бути повноцінним членом суспільства.
Мову пошануємо —
Виростем багатими.
Хто про мову думає,
Зна, що в нього мати є.
(В. Каюков)
-
Вітаю всіх, хто любить і шанує!!! (__8) (__3)
-
Вітаю українців, що є такими не за громадянством, а за національністю! (__8)
Немає єдності, та й непотрібна вона. Відбувається процес відсіювання зерен від плевел, а відношення до української мова виступає основою того сита, що дозволяє відсіяти одне від одного. Процес цей є поступовим, цілком логічним для даного етапу розвитку української держави та, як і будь-який еволюційний, потребуватиме часу.
-
Згоден, напевно ми коли-небудь дочекаємося кардинальних позитивних змін у мовному питанні і дай нам Боже сил і натхнення, аби змогли докласти до цього гідних зусиль.
Зі святом усіх причетних.
Слава Україні (__8)