Первый Украинский ножевой форум - НОЖиК
Україномовний технологічний розділ => Загальний розділ => Тема розпочата: leoyas від 25 Липня 2016, 13:23:26
-
З огляду на останній пост друга Fontа в паралельній темі хочу дещо уточнити. Якої саме направленості теми можна, доречно та коректно постити в розділі "Україномовний технологічний розділ"? Про структуру ножа зрозуміло, термінологію розробляти теж, історичні якісь статті ножової тематики, теж зрозуміло, а що ще?
Наприклад статтю про виготовлення клинка. Її коректніше викладати в "Изготовление клинка" чи тут? Або статтю чи тутореал ковальської тематики викладати тут чи в "Кузня"? Чи може там і там?
Закинути такий розділ - злочин перед самими собою, тому хочеться більшої ясності. Я хоч і не пишу майже, принаймні дуже рідко, але підтримати не проти аж ніяк.
-
Я не можу точно відповісти, де і як краще розміщувати теми. Думаю, треба починати щось робити, не оглядаючись на дрібниці. Потім все впорядкується. Чомусь згадався ось цей вірш Василя Симоненко:
Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок,
Є тисячі ланів, але один лиш мій.
І що мені робить, коли малий зажинок
Судилося почать на ниві нерясній?
Чи викинути серп і йти байдикувати,
Чи долю проклясти за лютий недорід
І до сусід пристать наймитувати
За пару постолів і шкварку на обід?
Коли б я міг забуть убоге рідне поле,
За шмат ції землі мені б усе дали...
До того ж і стерня ніколи ніг не коле
Тим, хто взува холуйські постоли.
Та мушу я іти на рідне поле босим,
І мучити себе й ледачого серпа,
І падати з утоми на покоси,
І спать, обнявши власного снопа.
Бо нива — ця моя! Тут я почну зажинок,
Бо кращий урожай не жде мене ніде,
Бо тисяча доріг, мільйон вузьких стежинок
Мене на ниву батьківську веде...
Друже, виходь на цей лан, і починай свій шлях. Він все одно не буде хибний.
-
на металевому форумі відкрили розділ Украінська технічна мова (http://chipmaker.com.ua/index.php?/topic/314-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0-%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0/&)
якщо порушую правила, прошу видалити пост
Ще є диво терміни з термінологіного словника (підручник "Деталі машини" Луцького Університету)
івар – домкрат вальниця – підшипник
Лютовання – паяння вантага – вантаж
Мосяж – латунь грубина – товщина
Мутра – гайка грийдер – грейдер
Мірило – масштаб защекнутий – закріплений
Оливо – свинець стовба – станина
Олив’янистий – свинцевий стоп – сплав
Хемія – хімія цина – олово
Шво – шов штаба –полоса
звідти =)
-
Мірило - це лінійка визначеної довжини, знаю, що використовувався в землемірстві.
-
Оливо – свинець
Не дуже розумію - це ж різні метали...
-
на металевому форумі відкрили розділ Украінська технічна мова
Пусть откроют раздел "изучение терминообразующих языков".
... а "Українська технічна мова" - увы, сущность фантастическая. :(
-
Оливо – свинець
Не дуже розумію...
Просто по-польски свинец - олув.
А та хрень с "металевого форума" - просто феня.
-
сегодня услышал:
втинок - обрез (оруж)
-
Слова в українській мові, хоч технічні, хоч побутові, а хоч матерні - то слова, які використовуються. Використовуються в живій мові або були такими "до соціалізму". Варіації "спалахуйка", "дротохід", нацюцюрник" і т.п. - знущання і
Цей вброс з "переповзачем поверхів", "скринька пересмикувань", "спалахуйками" і т. ін. вигулькнув десь років 15 назад і з того часу використовується для тролінгу всякими "вєлікодержавнікамі".
Деякі технічні терміни не перекладаються взагалі і на 90% мов мають однакове звучання. "Ліфт" або "шпіндель", наприклад, вони і в Африці ліфт і шпіндель.
Намагання створити слова, які ніколи не вживались і створюються тільки для противаги москалям нічого хорошого не дають. Хочеться розмовляти українською - беремо або вживані слова, або вживані колись раніше (в досовкову епоху) або просто беремо транскрипцію з загальноприйнятих слів англійської-німецької-грецької.
До речі, українська навіть в технічних термінах може бути набагато багатше тієї ж російської. Та ж "станина" - то і постіль, і станина, і станок, і стовба.
-
Цікаво було б глянути на словник Української мови друкований до 30- х років. Тобто досталінські видання
-
Боюся, що такого словника не існує, бо українську мову забороняли не тільки при Джо, а й сотнею років до нього.
Стосовно прикладів dimakole "Академічний тлумачний словник" (1970—1980р.) дає такі означення:
івар – не існує, є інвар - сплав заліза з нікелем
вальниця – не існує
лютовання – не існує, є лютування - паяння
вантага – не існує
мосяж – латунь
грубина – грубизна, величина поперечного перерізу предмета
мутра – гайка
грийдер – не існує, є просто грейдер
мірило – те, чим міряють, вимірюють що-небудь (тобто від лінійки до мікрометра)
защекнутий – не існує, є защепнутий - зачинений
оливо – олово, ніякого свинцю
стовба – деталь плуга, що з'єднує чепігу з граділем.
олив’янистий – не існує
стоп – він і є "стоп" і не більше
хемія – не існує, є просто хемі - частина слова
цина – олово або цинк
шво – шов
штаба – смуга металу, або засув, або металеві грати на вікнах
Як бачите - щось збігається, щось перекручене, щось вигадане і не існує (або місцевий сленг)
Тобто (як на мене) не треба вигадувати велосипед і шукати якихось інших словників, а користуватись академічним, котрий складався 10 років цілим колективом співробітників Інституту мовознавства АН УРСР.
-
Корисно уважно читати дошевченківських авторів. Квітку-Основ'яненка, Гулака-Артемовського,Котляревського. Та й приємно.
-
Гулак-Артемовський - сучасник Шевченка, навіть ровесник...
-
дуже точний вірш (__8)
Стих русскоязычного украинца (https://www.youtube.com/watch?v=Z0k3Yz3330s)