Первый Украинский ножевой форум - НОЖиК
Ножовий світ => Ніж => Історія => Тема розпочата: woodman від 23 Березня 2017, 23:15:09
-
Без посмішки на цей ножик дивитися не вийде. Ніж чобіток один з традиційних видів, що колись були популярні а сьогодні зійшли зі сцени. Мене цей ніж приваблює своєї неформальністю і добродушністю. Справжній EDC, ножичок для чищення яблучок і нарізання ковбаски на галявині на великодні свята.
Руків’я цільно металеве, очевидно з латуні. Оздоблене в традиційній гуцульській техніці обробки металу. Не зважаючи на свій мімішний вигляд ніж має пристойну довжину леза, приблизно 11 см. Що робить його досить серйозним інструментом, він навіть трохи більший за Spyderco Military.
(http://www.knife.org.ua/wp-content/uploads/Chobitok_01-600x400.jpg)
Раніше такі чобітки були дуже поширені, навіть в Радянському союзі випускали ножі такого типу. Сьогодні, коли всі дуже «сурові» і «тактичні», про такий чобіток забули. Або ставляться зневажливо. Але є виробники які шанують традиції, наприклад, французький Laguiole, має чобітки в своєму асортименті. Подібні ножі мають і інші європейські і американські бренди. Було б добре якби і в Україні випускали подібні ножі, прототип вже є. Бери і адаптуй, як то кажуть. Покупці думаю б знайшлися.
(http://www.knife.org.ua/wp-content/uploads/Chobitok_02-600x400.jpg)
(http://www.knife.org.ua/wp-content/uploads/Chobitok_03-600x400.jpg)
(http://www.knife.org.ua/wp-content/uploads/Chobitok_04-600x400.jpg)
Ніж з колекції Національного музею у Львові.
-
Цікава річ.
-
Гарна, оригінальна річ. Єдина вада, вага.
Для зниження собівартості, його б поставити на конвейєр. На туристичних маршрутах продавався б, як смажені пиріжки.
-
... Єдина вада, вага.
А що "не так"з вагою?
-
Если накладки штампованные то может и ничего особенного, а вот если это сплошное литьё- то масса грамм за 300 уйдёт.Там одно "колечко" грамм на 30 точно тянет.Кстати- эта массивность кольца не подразумевает использование сего ножика как эдакового кистеня?
На туристичних маршрутах продавався б, як смажені пиріжки.
-Ну, спрос точно б был, и не плохой! Единственно не слишком удешевить при производстве чтобы не скатиться до уровня Кетая потеряв при этом колорит "настоящего" рабочего ножа.
-
Для зниження собівартості, його б поставити на конвейєр. На туристичних маршрутах продавався б, як смажені пиріжки.
Мене от дивують наші «виробники». Замість робити нікому не потрібні підробки під Хіндерерів краще б створювали щось оригінальне. Ідуть шляхом меншого опору а розвитку ніякого. А при тих китайських потужностях можна робити любе, просто треба мати стартове бабло.
-
Если накладки штампованные то может и ничего особенного, а вот если это сплошное литьё- то масса грамм за 300 уйдёт.Там одно "колечко" грамм на 30 точно тянет.
Не думаю- накладки максимум миллиметров пять-семь-грамм пятьдесят от силы,"колечко" тоже,грамм десять,не больше,даже литое,клинок если даже делать большой-где-то 165 на 23 максимум,и из "двойки",то тоже не больше пятидесяти граммов-итого-грамм 150-180. Как по мне,нормально. Я завтра если буду на "Привозе"ради смеха взвешаю свой складень, для сравнения.))
-
Взвесил свой-154 грамма, вроде не сильно и тяжёл но в кармане тягать несколько напряжно из-за "болтания" массы (на поясе на клипсе-вообще не в напряг). А такой нож из двойки и с достаточно длинным лезвием по продуктам хорош будет на пикник какой (что в принципе на отдыхе если далеко и автономно не надо ходить то что нужно).
-
Спасибо, продолжайте в том же духе. Очень интересно.
-
Тут я вижу проблему не в тяжести,а в другом. Если делать корпус из латуни ,или из какого другого металла, то как по мне это будет не удобно через то,шо мокрыми руками работать таким ножом будет невозможно-он будет скользить и выворачиваться. Таким образом,почистить рыбу или разделать даже кролика таким ножом будет весьма проблематично,а так,в принципе,как сувенир,даже очень интересно.
-
Ну,- латунь это аутентично и по нынешнему времени так сказать олдскульно (в отличии от ширпотребного пластика, ЦАМа и силумина). А про разделку рыб и кроликов мокрыми руками- так пускай знают какими предки были сильномогучими, умелыми, и морально-волевыми людьми! И вообще-это дело лучше не складнем делать так как потом его мыть-чистить проблематично, особенно если углеродка на лезвии а нож не разборный.
-
{_18} Нах таким ножиком дичину розбирати ((. Він задумувався, як "костюмник",такого собі сільського джентльмена. Ну крім сувеніра, пікніковий ножик.Типу того ж Лайоля чи Опінеля.
-
Таки да! {y} Явно не для тяжёлой, грязной и интенсивной работы, ну разве что когда ничего более подходящего под рукой нет.
-
{_18} Він задумувався, як "костюмник",такого собі сільського джентльмена.
Ну якщо як "костюмник",тоді так-згоден.)) Десь з панєнкою на шпацірі ябллучко порізати,або пищика якогось зробити на забаву.))))
-
Холєра, і наші предки вміли ножі робити!
:D {_11}
-
{_18} Нах таким ножиком дичину розбирати ((. Він задумувався, як "костюмник",такого собі сільського джентльмена.
Ви праві. Однозначно це ніж не для дичі чи чогось такого. Я б розглядав цей ніж як частина дрескоду (народного строю). В нормального горянина дорадянських часів окрім череса, капелюха, бартки та інших речей мав бути і ніж.
-
Очень похоже, помню как-то читал про горцев что-то художественное- так там говорилось о том что взрослые мужчины очень любят сидеть и править свои топорики (бартки), ножи тоже точат- но это дело почти интимное и на людях такого делать не принято. Чёт мне кажеться что такой ножик в некотором роде был вещью статусной.
-
А якби його, форумником замутить (_11) ?
-
Кстати- мысля хорошая...
-
Добра справа.
-
Складник? {_07} Ну да, ну да... Тут фултанг фиг кто делать соглашается - замахнемся на складник...
Может уже сразу на автомат/выкидуху? Ну, чтоб ваще круто... Ну, по замаху... ;)
-
Я, шо? Я, так, помріяти. Може,колись кмітливий торгаш китайцям замовить, пару тисяч.
-
Твої натяки вже поперек горла {_18}
Ти хочеш щоб я придбав у китайців щось подібне й запропонував його як форумник?
Прямо про це написати у відповідній темі - слабО? Дуля в кишені - краще? Нє, як той цуцик з під ковдри - тявкнув і сховався...
ЗІ - торгаш з мене, доречі, ніякий ((