Первый Украинский ножевой форум - НОЖиК
Ножовий світ => Ніж => Історія => Тема розпочата: woodman від 08 Вересня 2017, 16:28:09
-
Легендарні традиції, це те, що так приваблює покупця і створює більшу додану вартість товару. Зауважу, що ця вартість не безпідставна, адже досягнута важкою працею і потом протягом віків. Ми часто купуємо не товар а емоції які він викликає і знамениті топоніми підсилюють цей ефект. Мабуть існує такий собі невидимий Дух місця (Genius Loci), що надихає майстрів цих міст.
Є загально визнані місця де ті чи інші ремесла досягнули великого розвитку. Всі ми знаємо богемське і муранське скло, мейсенську порцеляну, цейлонський чай, женевські годинники, автомобілі з Детройту... Але найбільше цей регіональний принцип відомий нам за алкогольними напоями, ігристе вино з Шампані, бренді з Коньяк, кріплене вино з Порту...
Тож закономірно існують регіональні традиції в зброярстві чи ножевій справі. Багато держав старого світу мають топоніми з давніми традиціями ножарства. Хочу згадати основні і поговорити про український контекст такого явища.
Золінґен
Це німецьке місто-бренд мабуть найбільше на слуху в українських ножеманів. Клеймо Solingen можна побачити як на офіцерському кортику третього рейху, так і на сучасних манікюрних ножицях. Сучасні ножі
Золінґен називають містом лез, а німецька якість давно стала аксіомою. Слоган “Blade Town” є навіть зареєстрованою торговою маркою міста. В місті є тематичний музей German Blade Museum.
Наведу приклади деяких найвідоміших брендів з міста Золінґен: B?ker, Hans Kniebes, Niegeloh, Linder, Eickhorn, Otter, Pohl Force, Robert Klaas, та інші.
Тьєр
При думці про французькі ножі відразу пригадується містечко Лагіоль (Laguiole) де виробляли однойменні всесвітньовідомі ножі з мушкою. Чи бренд Opinel, що базується в Шамбері (Chamb?ry). Але я вніс в перелік французьке місто Тьєр (Thiers). Протягом віків воно відоме своїми ножами і столовими приборами. В місті є музей ножів, Mus?e de la Coutellerie.
В Тьєрі є невелика родинна фірма Fontenille Pataud, що виробляє ножі з класичним дизайном для багатьох брендів: 5 Coqs, Aurillac Shepherd's, Issoire, Laguiole, Roquefort Shepherd's, Saint-Bernard, Le Thiers, Yssingeaux.
Маньяґо
Містечко Маньяґо (Magnago) у Ломбардії справді знакове для сучасних ножеманів. Італійські виробники ножів мають потужні традиції і використовують найсучасніші технології і матеріали. Якщо згадані французи роблять класичні традиційні ножі, то італійці пропонують і круті дизайнерські рішення. Не забувають звісно і про класику. Маньяґо однозначно задає тон в сучасному ножовому світі.
Місто прославляють такі бренди як Antonini, Del Ben, Fantoni, Fox Knives, Lionsteel, Maserin, Viper.
Альбасете
На слуху поширений іспанський бренд Muela з муніципалітету Аргамасілья-де-Калатрава (Argamasilla de Calatrava), але я звісно розповім про іншу метрополію.
Місто Альбасете (Albacete) є знаменитим центром ножової справи Іспанії на протязі багатьох століть. Тут з повагою і любов’ю ставляться до своєї історії. В місті є грандіозний музей Museo Municipal de la Cuchiller?a de Albacete. Побувати там це тепер моя мрія.
З сучасних брендів з Альбасете можна назвати Albainox (Mart?nez Albainox S.L.U.), Nieto (Miguel Nieto), Joker Knives, Jos? Exp?sito.
Алкобаса
Багато хто знає португальські ножі MAM, цей бренд походить з півночі Португалії, місто Паласолу (Pala?oulo). Але ножеві традиції мають сильні коріння на заході Португалії в окрузі Лейрія (Leiria). Зокрема міста Калдаш-да-Раїнья (Caldas da Rainha), Бенедіта (Benedita) і головне Алкобаса (Alcoba?a).
В місті Алкобаса було виявлено величезну кількість слідів пов'язаних з металургією різних історичних періодів, серед яких виділяються знахідки пізньої бронзи і стародавнього Риму.
З округу Лейрія походять такі бренди як Albainox, Icel, Lombo, Lombo do Ferreiro, Jero, Jorge та інші.
Шефілд
Англійське місто Шефілд (Sheffield) має міжнародну славу завдяки металургійній промисловості, виробництву ножів і столових приборів. Тут виробляють класичні британські армійські складні ножі. В цілому ножеве виробництво в Англії складає враження дуже консервативного, ніяких фліперів і модних фреймлоків. Цим воно схоже на французьке. Мабуть це зумовлено дуже жорстким англійським законодавством, що до холодної зброї. Тож сьогодні англійські ножі не надто популярні у світі.
В Шефілді є однойменна торгова марка ножів Sheffield, а також Michael May, A.Wright & Son, Taylor's Eye Witness, George Ibberson, J. Adams Ltd, F.E & J.R.Hopkinson Ltd, John Nowill & Sons Ltd, Hallamshire, Austin McGillivray & Co.та інші.
Ескільстуна
В північній Європі чи не кожне місто має столітні ножеві традиції. Швеція не виключення, знамениті ножі F?llkniven з Буден (Boden), Morakniv з однойменного міста Мора (Mora), Casstr?m з Ликселе (Lycksele), Hultafors з (Bollebygd), Jaktkit з міста Кальмар (Kalmar) та інші.
Очікувано виділяю одне. Шведське місто Ескільстуна (Eskilstuna) має давню традицію обробки металів, яка сягає часів до вікінгів. Перша кузня з водяним колесом існувала ще 1485 року. До середини 20 ст. місто було справжнім ножевим містом. В Ескільстуна існувало понад 40 заводів, що спеціалізувалося на виробництві ножів. Сьогодні тут залишилася лише всесвітньовідома ЕКА.
Каухава
Виготовлення ножів пуукко є традиційною галуззю в Каухаві (Kauhava). Нут виробляють традиційні фінські ножі вже сотні років. Навіть на гербі міста в 1952-2008 роках був зображений традиційний фінський ніж. Щороку тут проходить міжнародний фестиваль ножів пуукко «Puukkofestivaali».
Фінські бренди з Каухави: Ahti, Iisakki J?rvenp?? Oy.
В цьому контексті ще хочеться згадати місто Рованіємі (Rovaniemi). В ньому виробляють ножі Marttiini і тут же є класний музей цього бренду. Та село Фіскарс (Fiskars) де металургічне виробництво існує з XVII століття.
Сюрмене
Місто Сюрмене (S?rmene), на узбережжі Чорного моря, має ножеві традиції з епохи Візантії. Існує також традиційний тип ножів Сюрмене, що походить з тих же часів. Через складнощі з турецькою мовою, було важко розібратися більш детально в цій темі.
В цій місцевості є однойменний бренд S?rmene та подібні за назвами S?rb?sa і S?rd?vbisa.
Бурса
Ще одне турецьке місто, що зараховують до стародавніх центрів ножової традиції в Туреччині. Бурса (Bursa) теж відома з візантійських часів.
Серед брендів з міста Бурса можна назвати Kurnaz, Burhan Kurnaz, Ahmet Eri?en, G?la?ar.
Осака
Японія має тисячолітні традиції металообробки і виготовлення холодної зброї. Багато міст мають легендарний статус в ножевій справі. Зокрема виділяється префектура Осака (Osaka) з понад 600 літньою історією виготовлення ножів.
Сьогодні префектура Осака представлена такими брендами як Rockstead, Sakai Takayuki, Sakai Kanechika. Поруч з Осакою є місто Мікі відоме ножами Хігонокамі (Higonokami).
Секі
Наступне знамените місто Японії, це Секі (Seki). Столиця японських ножів з 800-річною історією виготовлення мечів.
Тут виробляють Mcusta, Cold Steel, Spyderco, G. Sakai, Kanetsugu.
Сіялкот
Місто Сіялкот (Sialkot) розташоване в сучасному Пакистані, але його історія сягає далеких тисячоліть. В епоху Моголів Сіялкот був відомий своїми мечами і кинджалами з дамаської сталі. Фактично поруч розташований Вазірабад (Wazirabad) і село Нізамабад (Nizamabad), що теж відомі своїми традиціями металообробки.
Сьогодні в Інтернет можна придбати безліч ножів виготовлених в Пакистані, зокрема Сіялкоті. Це все підробки і репліки сумнівної якості під європейські і американські бренди. Багато з них мають леза з дамаску, що додає місцевого колориту цьому контрафакту.
Умовно є такі пакистанські фірми: Wazirabad Cutlery Inc., Pakistan Cutlery, Sialkot Cutlery
Златоуст
Це російське місто Челябінської області добре відоме на пострадянському просторі. Російський Златоуст був ножовим промисловим центром по суті для всього Радянського Союзу.
Також варто згадати російські міста Ворсма, Ярославль, Павлово і Вача.
Але сучасні російські бренди базуються з інших містах Російської Федерації. З міста Ярославль — Мастерская Братьев Широгоровых, Павлово — Мастерская Чебуркова А.И., Санкт-Петербург — Мастерская-студия МЕЖОВ.
Росія як імперія об’єднує в собі багато різних культур і регіонів. Тому можна розглядати ножеві центри більш сегментовано. Наприклад з міста Кізляр в Дагестані походять бренди Кизляр, Kizlyar Supreme.
Інші центри
Про всі вище перелічені місця можна написати окремі статті, варто лише заглибитися в матеріал. Очевидно я згадав не всі знакові топоніми, що знамениті своїми ножами. До прикладу в цьому переліку можна також згадати грузинський регіон Хевсуреті чи узбецький Самарканд, Янгігісар в Східному Туркестані, Кубачі в Дагестані, Дамаск (Damascus) в Сирії, Таїз (Taiz) в Ємені, Амрітсар (Amritsar) в Індії, містечко Мікулашовіце (Mikul??ovice) в Чехії, Бричани в Молдові та інші.
Навіть те, що я зміг дослідити забрало не один день пошуку на просторах Інтернету. Довелося добре пригадати географію і помучатися з гугл-транслейтором. Тому розраховую на інтерес до теми і активність читачів в коментарях. Пропонуйте топоніми які варто додати до списку. Наприклад я так і не зміг визначити яке місто претендує на ножевий центр США, і це при величезних традиціях в Америці.
А що ж в Україні?
І на завершення я підібрався до української теми. Якщо розглядати недавній радянський період, то це одна історія. Якщо дивитися в глиб віків то інші міста і регіони виступають на передній план.
Таке враження, що в радянський період на заводах оборонки просто щось робили по залишковому принципу для народного господарства. Серед таких українських підприємств можна згадати «Дніпропетровський комбайновий завод» в Дніпрі чи «Металіст» в Харкові.
Не впевнений що якесь з цих міст можна назвати українським Маньяго. І я відверто не маю пієтету перед совком. Думаю, колекціонери радянських ножів мають глибшу і цікавішу інформацію про місця виробництва ножів в УСРР. Було б цікаво побачити їх коментарі.
Вдалося систематизувати наступні підприємства УСРР, що виробляли ножі:
Завод "Металіст", Харків
ХТГЗ (Харківський Турбогенераторний завод), Харків
Турбоатом, Харків
Південний Машинобудівний Завод (Южный Машиностроительный Завод (ЮМЗ), Дніпро
Дніпропетровський комбайновий завод, Дніпро
Тернопільський комбайновий завод, Тернопіль
Завод Сельхоздеталь, Сімферополь
Київський Мото Завод, Київ
Вінницький підшипниковий завод, Вінниця
Звичайно до радянського періоду були в Україні традиції і своя історична спадщина металообробки. Але завдяки комуністичному «...мы разрушим до основанья, а затем мы наш, мы новый мир построим...» маємо перервані традиції підприємництва, що є по суті основою ножового виробництва в усьому світі. Навіть найбільші світові бренди є невеликими компаніями з погляду промисловості, часто це родинні бізнеси.
Тож якщо подивитися далі в історію далеко до початку ХХ століття, варто звернути увагу на Львів, Білу Церкву, Вишгород, Галич...
Наприклад у середньовічному Львові були розвинуті ремісничі цехи. Зокрема існували цехи слюсарів-ножівників, ковалів, золотарів і мечників.
В цьому контексті можна також говорити про центри масяжної справи на гуцульщині. Але це народне явище яке не індустріалізувався і по суті сьогодні занепало.
Пропоную називати свій варіант регіону чи міста яке може предентувати на ножевий центр в сучасній Україні. Пешіть в коментарях. Я розумію що промисловість майже відсутня і Китай просто нівілює місцеві виробництва, але у нас є чудові майстри які створюють ножі ручної роботи. Можна розглянути регіони де найбільше розвинені такі спільноти, де проживають найсильніші майстри, проходять виставки чи фестивалі.
P.S. Хочу зауважити, що будь які традиції спершу були іноваціями. Можливо якраз зараз формується нова база для українських традицій. Час не стоїть на місці.
-
Киевский завод Сокол . Ножи "Зубр" и пр. ...
-
Да,на "Соколе" делали охотничьи ножи, в Дымере Вышгородского р-на,в 18 в. была мастерская клинкового оружия,еще где то читал,уже не помню,в Виннице была ножевая фабрика,и вроде где-то их изделия представленны в музее.
-
Файна темка 8-) Дякую, за інформацію =)
-
На "Южмаше" делали ножи, даже двух типов. Обычный сувенирный перочинный, и складной с открывашкой для пива.
Уже давно все, кому-то здесь дарил перочинный с логотипом "ЮМЗ".
Больше там ножей не делают и, я уверен на 500%, не будут делать.
Так что все, что у кого есть с Южмаша, это - раритет уже.
-
Mihaluch, дякую за інфу.
Подивився в неті про ваше містечко Димер. Дуже цікаво.
Ви тепер маєте розвивати ваші місцеві традиції! Навіть герб у вас тематичний {_11}
Мабуть і з металошукачем є що пошукати )))
-
Больше там ножей не делают и, я уверен на 500%, не будут делать.
Думаю так, але в Дніпрі є історична база щоб продовжувати їх робити. Треба лише ентузіастів з інвестиціями :)
-
На "Южмаше" делали ножи, даже двух типов. Обычный сувенирный перочинный, и складной с открывашкой для пива.
Уже давно все, кому-то здесь дарил перочинный с логотипом "ЮМЗ".
(http://lh3.ggpht.com/_aJW3e_jbrB0/Sxe7i9VsSvI/AAAAAAAAAbc/OOS9TrOoG9M/s400/P4190108.JPG)
(http://lh3.ggpht.com/_aJW3e_jbrB0/Sxe7hm59O4I/AAAAAAAAAbY/80wmCuA5qaQ/s400/P4190102.JPG)
-
Толкова тема. 8-)
Місцем "клинкової сили" Іспанії я б назвав Толедо...
-
Дякую за інфу. Правда місце сили. Їдем в екскурсію, спринтер на 18 місць лиш треба
-
У Глухові можу сходу назвати півдесятка майстрів ножової справи
-
але в Дніпрі є історична база щоб продовжувати їх робити
Подивись на те нещастя, що робив ЮМЗ - одразу про базу забудеться...
-
Nehai, справді, толедо якось поза увагою залишив.
Fes, згідний. Хоча в Дніпрі всеж таки сильні промислові традиції.
tericon, розробляйте і пропонуйте туроператорам тур :)
Воля, однозначно Глухів мав дуже давні традиції ковальства. За тисячу років мабуть є чим пишатися, у вас навіть магдебурзьке право було )
-
те нещастя, що робив ЮМЗ
-Кстати вспомнил, были при совдепии удивительно неплохие кухонники с клёпанной рукоятью обьёмным штампом на лезвии "Хортица", причём спуски не фаской как в большинстве случаев, а линза от обуха. И сталь- хромированная и вполне отлично оттермиченная углеродка, с нержой тоже были, и тоже по стали резко выделялись на фоне общего пластилина. Ножи эти были достаточно редки. Вот интирестно- где их делали?
-
ukr, ви це маєте наувазі?
http://hoz-torg.in.ua/index.php/dlya-kukhni/nozhi-kukhonnye/65520-nozh-kukhonnyj-universalnyj-6-260mm-tm-khortitsa-detail (http://hoz-torg.in.ua/index.php/dlya-kukhni/nozhi-kukhonnye/65520-nozh-kukhonnyj-universalnyj-6-260mm-tm-khortitsa-detail)
-
Нет, это современная "перепевка"- качество стали хуже, рукоять с типа больстером пустотелым и при этом сильно прослабленная окнами на лезвии и чудо-разборными заклёпками. Вот вроде есть схожесть по контуру, но не могу найти фото оригинала. Просто та "Хортица" при внешней простоте была хороша именно качеством материала лезвия. Рукоять- две пластиковые плашки синего или чёрного цвета на трёх алюминиевых заклёпках, штамп "Хортица" был не печатными буквами а как бы прописью выбит. Подозреваю что делала их какая-то артель.
-
Возможно "Днепроспецсталь", там есть цех ширпотреба: ложки, вилки, ножи.
-
Днепропетровский комбайновый завод (как понимаю там и такие "рыжие" длинные и короткие без ножен выпускали)-
(http://images.vfl.ru/ii/1505052806/a5c214ac/18551421_m.jpg) (http://vfl.ru/fotos/a5c214ac18551421.html)
-
У мене в майстерні лежить відломлений клинок з такого ножа. Руків"я було світло-коричневим.
-
Паганель, а у вас в Кременчуці ножі промисловим способом робили якісь підприємства?
-
Хоч у нашому місті куча заводів, але про ножі не чув, щоб випускали. Наприклад, на "Дормаші" робили закаточні машинки (ключі по-простому), непогані навісні замки, всякий дріб"язок, а от ножі - (( Зате там я діставав стальку 40Х13 в кругляку. Тоді це був трохи дефіцитний матеріал для ножа. Треба буде дідів-аборигенів попитати, може що підкажуть. Правда, на тому ж Дормаші була зроблена партія клинків із вуглецевої сталі під накладний монтаж, але готових ножів я не бачив. Яку кількість наклепали теж не скажу. У мене зберігся один такий, було з десяток. Завтра сфоткаю. Зберігся випадково в ящику, ще у майже первозданному вигляді.
-
Руків"я було світло-коричневим.
-Ага, "рыжее" 8-) , и клеймо слабопротравленное- НЕРЖ и 60 копеек если клин короткий, и 80 если длинный.
-
партія клинків із вуглецевої сталі
(http://i.piccy.info/i9/22ec8ee52e2be7f3e1e7897cee44a0b1/1505120695/7992/1060195/IMG_4643_240.jpg) (http://piccy.info/view3/11562159/a3869f78f163b351cee811df668aa23a/)(http://i.piccy.info/a3/2017-09-11-09-04/i9-11562159/240x180-r/i.gif) (http://i.piccy.info/a3c/2017-09-11-09-04/i9-11562159/240x180-r) Ось із цієї серії. Заточка лінза. Може кому траплялись такі клинки, чи вже готові ножики?
-
Воля, однозначно Глухів мав дуже давні традиції ковальства. За тисячу років мабуть є чим пишатися, у вас навіть магдебурзьке право було )
Я про сучасних
-
Догадываюсь , даже , кто в этом "виноват" :)
-
СК, щось не зрозуміло про винуватий. Це про що мова?
-
woodman , Вы такие штучки "" вокруг слова "виноват" со смайликом " :) " видели ?
Це про що мова?
Не про что , а про кого - про "Волю" (Владимир Ляшко) .
-
Тема дійсно цікава.
Дякую!
-
Спасибо за тему) Интересно и познавательно =)
Будем сейчас развивать места силы в ножестроении :)
-
Золінґен
Золінґен називають містом лез, а німецька якість давно стала аксіомою. Слоган “Blade Town” є навіть зареєстрованою торговою маркою міста. В місті є тематичний музей German Blade Museum.
А почему на англиском?, если речь идёт о Германии, думаю писать нужно в оригинале.
Здесь можно посмотреть фотки из золингеновского музея клинков.
http://photo.qip.ru/users/beziki/3112593/all/
-
Кстати об этом
На "Южмаше" делали ножи, даже двух типов. Обычный сувенирный перочинный, и складной с открывашкой для пива.
Уже давно все, кому-то здесь дарил перочинный с логотипом "ЮМЗ".
(http://lh3.ggpht.com/_aJW3e_jbrB0/Sxe7hm59O4I/AAAAAAAAAbY/80wmCuA5qaQ/s400/P4190102.JPG)
Вот обратная сторона этого чуда
(https://io.ua/37035783n.jpg) (https://io.ua/37035783p)
Ножик у меня лет сорок, или около того.
Вопрос: Ютон - это ЮМЗ? {_07}
{))}
-
У меня Венгер с логотипом Хилти. Вопрос- Венгер это Хилти? {_07} :D
Не может это быть рекламным ножичком сделанным к какому-то событию, предприятию и прочему такому? Просто массово я их увидел в годах 90-х, когда зарплату на ЮМЗ стали задерживать и по требованию выдавали продукцией. Так местные рынки были завалены одно время крышкораскаточными (не закаточными, а чтоб из б/у крышки сделать почти новую методом развальцовки) машинками.
-
У меня Венгер с логотипом Хилти
Я рад за Вас :)
Вопрос- Венгер это Хилти?
Уточняющий вопрос - а как Вы определили? Ну, по каким признакам, что это таки Венгер, а не Хилти?
Может быть там где-то есть надпись Wenger? ;)
Так вот - на моем ножике кроме надписи "Ютон" нет ничего!
С какого бугра я (да и Вы) его должен считать творением ЮМЗ, а не, к примеру, ДМЗ, Полимермаша, ДЗГА или Вагоноремонтного завода?
"Массово видел" - это не марка производителя, коих в Днепре несколько сотен, и все были способны выпускать этого уродца. Даже конфетная фабрика 8-)
Да и выше было о логотипе ЮМЗ - которого на показанном ноже я в упор не вижу.
-
По Венгеру-много признаков- клеймо на основном лезвии, клеймо на открывашке, ну и другие признаки конструкции. А швейцарцы с разными фирменными лого- весьма распространены.
По ножичку этому тогда слышал что тащили с ЮМЗ, по клеймам (отсутствию-наличию) кроме надписи ЮТОН ничего сказать не могу, так как давно было. Вопрос- а на том с открывашкой ноже кроме клейма НЕРЖ и ЦЕНА были ещё какие-то надписи которые можно было соотнести с ЮМЗ?
-
По Венгеру-много признаков
Не может быть! {_07}
)))
А серьезно - не понимаю, как Вам пришла в голову мысль провести аналогию между ножом известного европейского производителя с убогим изделием от неизвестно кого ((
на том с открывашкой ноже кроме клейма НЕРЖ и ЦЕНА были ещё какие-то надписи которые можно было соотнести с ЮМЗ?
Понятия не имею, ибо тот "нож" у меня почему-то всегда вызывал отвращение (видимо из-за здоровенной открывашки) - я его никогда не имел, и детально не рассматривал.
-
А серьезно - не понимаю, как Вам пришла в голову мысль провести аналогию между ножом известного европейского производителя с убогим изделием от неизвестно кого ((
-Дело в том что тогда от нескольких человек слышал что эти чудо-ножики ЮМЗшные, а по аналогии всё просто- это общепринятая практика ставить на мелкие изделия логотипы разных компаний в рекламно-сувенирных целях (брелки, открывашки, ручки, ножики и прочее). А так как тогда плановая экономика накрылась вполне допускаю попытку заработать на сувенирке для фирмы (ато и просто прилепили красивое непонятное слово как другие производители на свой ширпотреб-"спорт","абибас", "хеннеси" и прочие надписи). А уж какая на самом деле история этих ножиков мне неизвестна.
По ножу с открывалкой- родственник говорил что нож ЮМЗшный, а он там работал и некоторое время даже носил как карманный (ну он складни с собой постоянно носил).Вопрос по клеймам ЮМЗ на нём остаётся открытым.
-
по аналогии всё просто- это общепринятая практика ставить на мелкие изделия логотипы разных компаний в рекламно-сувенирных целях
Угу, в 70-х (откуда родом мой экземпляр) это была очень распространенная и таки общепринятая практика на просторах СССР :D
Да и плановая экономика тогда вроде еще не накрывалась - или я что-то подзабыл? ;)
-
или я что-то подзабыл? ;)
- Только то что я писал-Не может это быть рекламным ножичком сделанным к какому-то событию, предприятию и прочему такому? Просто массово я их увидел в годах 90-х, когда зарплату на ЮМЗ стали задерживать и по требованию выдавали продукцией.
-Для меня история этих ножичков началась в 90-е, а это период перемен во всей стране, и на ЮМЗ в частности. И говорили мне не один раз что это ЮМЗ-ное творение (тогда, в 90-е). Какие выводы я мог сделать на основе таких данных?
-
Вы опять сравниваете, извините, х.. с пальцем.
Я о 70-х - Вы о 90-х
Неужели разницы нет? {_07} (_23)
Ладно, проехали...
-
Я узнал об этих ножиках в 90-е,- поэтому и выводы сделал соответствующие.А у Вас он появился аж в 70-е, поэтому и удивляетесь что его называют ЮМЗ-ным.Но в 70-е на продукцию ставилоссь клеймо производителя и цена была обязательна. И если лезвие из нержавейки- то клеймили НЕРЖ. Вот теперь вопрос- откуда этот ножик в 70-х, весь такой интирестно-неклеймённый и без цены, но с надписью "золотом" ЮТОН?
-
Кстати, обратил внимание на клеймо "открывашечного" ножа-
(http://lh4.ggpht.com/_aJW3e_jbrB0/Sxe7lFAQOTI/AAAAAAAAAbk/sb9CNmGWeb4/s400/P4190113.JPG)-вопрос, не может быть ЮТОН ЮМОНом? Так как на "открывашке" стилизованная буква "М" вполне себе походит на "Т" ? Правда вопрос цены и НЕРЖа остаётся открытым.
-
Вы мертвого достанете {_18}
Есть на нем клеймо - просто не обращал внимания, ибо оно оказалось спрятанным
(https://io.ua/37037338n.jpg) (https://io.ua/37037338p)
Касательно других надписей - вот ножик
(https://io.ua/37037339n.jpg) (https://io.ua/37037339p)
(https://io.ua/37037340n.jpg) (https://io.ua/37037340p)
Надеюсь, не будете отрицать, что он из тех же времен?
Ну так попробуйте найти на нем цену и надпись "нерж" ;)
-
Вы мертвого достанете {_18}
Есть на нем клеймо
-Вот так, общими усилиями разрешилась ещё одна тайна Днепровского "Места силы". Кстати клеймо не спрятано, и при закрытом лезвии должно быть сверху на плашке? Или я ошибаюсь и вот тот шарнир на лезвии ещё и крутится так чтобы золотой ЮМОН можно было наблюдать и в открытом и закрытом состоянии ножа? Кстати- там случайно нет "спрятанной" цены изделия?
Касательно других надписей - вот ножик
Надеюсь, не будете отрицать, что он из тех же времен?
Ну так попробуйте найти на нем цену и надпись "нерж" ;)
- Насколько я помню цену обязали указывать на изделиях с 1965 (или 1967 года), а насчёт НЕРЖа- Вы юморист, видно же что это углеродка под покрытием! {_08}
-
Кстати, в копилку "Мест силы"-
(http://images.vfl.ru/ii/1505394212/6799f96c/18600756_m.jpg) (http://vfl.ru/fotos/6799f96c18600756.html) (http://images.vfl.ru/ii/1505394213/a1bedd88/18600757_m.jpg) (http://vfl.ru/fotos/a1bedd8818600757.html)
-Опять Комбайновый завод.
-
- Насколько я помню цену обязали указывать на изделиях с 1965 (или 1967 года), а насчёт НЕРЖа.....
На больших многопредметных вроде на всех стояла цена. На чабанских ножах цена стояла не на всех , нерж на них так же указывалась не стабильно. На мелочи однопредметной, так же цену ставили не на всех. По нержавейке, вопрос не однозначный - ставили, а где то нет. Например на белках цена практически стояла на всех, а на лисичках не было цены.
Почитайте обсуждения по сссровским ножам и высказывания коллекционеров .
-
Читал о таких казусах (такие "безценные" ножички любили как читал продаваны по глухим местам. Цены нет на ноже- можно сказать сколько хочешь и никто не проверит), но в основном это всё указывалось и тенденция на отсутствие цены была в сильно позднем СССР когда цены росли как хотели. И по цене на конкретном экземпляре одной модели ножа люди вполне определяют какой нож был выпущен раньше-позже,- чем позже тем дороже.
-
Ukt, такое впечатление что вы перегружены инфой с кацапских ножевых форумов. Не будем вдоваться в экономику последних лет ссср, но когда ссср начал валится было не до выпуска ширпотреба типа складней. Задел которых был достаточно большим, их продавали в магазинах до середины девяностых . Ценообразование на сссровские ножи в основном складывется от модели ножа и его состояния. Были ножи, модели которых снимались с производства, а данные ножи продавались ещё лет десять - спрос был на конкретные ножи, не на всё подряд. Даже лисичку или белочку можно было купить вполне свободно. Пожалуй один только чабанский нужно было поискать, во многие города они ваще не поступали в продажу. Да и продавались в основном ножички там, где производились.
-
Ukt, такое впечатление что вы перегружены инфой с кацапских ножевых форумов.
- Это то к чему? Или инфа по ножам СССР с кацапских форумов является заведомо ложной и неправильной?
Ценообразование на сссровские ножи в основном складывется от модели ножа и его состояния.
-Я писал про изменение цены при производстве одной модели ножа при СССР, а не о том как их сейчас оценивают коллекционеры.
-
На кацапских форумах предостаточно не верной инфы о ножах сссра, так же как и о бо всем остальном. Давать ссылки не хочу, тем более что здесь они не проходят.
-
А на наших украинских всё абсолютно верно и не стоит даже думать о сомнениях в верности информации? СССР тогда был сильно больше Украины, а ножи в СССР делали и в Грузии и в Белоруссии и не только. Так каким абсолютно верным источником пользоваться в этом случае? И не прикрывайтесь-
Давать ссылки не хочу, тем более что здесь они не проходят.
. Форумы и созданы для общения, обсуждения, сбора и анализа информации.
-
Ссср тогда был сильно больше Украины- это вы о чем?
-
Ну это же очевидно- целое больше его части, а часть целого меньше чем целое. (( Разговор то зашёл о ножах СССР, а делали их много где, и распределение от места производства до продажи зачастую просто так " где делали там и продавали" не прокатывает.У меня крёстный белорусскую "наваху" себе купил совсем не в Белоруссии, так и с нашими местными украинскими ножами- найтись могут где угодно, а иногда любая инфа интирестна и ценна если человек интиресуется. Советсткие складни и не складни даже в Америке на барахолках иногда попадаются, так что не стоит удивляться.
-
Особисто мені б було цікавіше якби дискусія в цій гілці велася більше в руслі заданої теми і радянського періоду теж. Якщо дуже широко цю тему брати то в нас є окрема тема з ножами СРСР :)
Але мабуть серед нас є і люди які щось мають показати з інших періодів. Часів Російської, Австро-Угорської імперії чи раніших періодів. Це б було цікаво. Навіть просто інформація без ілюстрацій.
Але в контексті прив'язки до місця виробництва, адже це тема цього запису.
-
в Днепре пару мест уже нашли, и несколько ножей атрибутировали. В Харькове со складнями должно быть весьма неплохо- их там выпускали массово. Ну и просто кухонники это тоже интирестно. 8-)
-
Ну и просто кухонники это тоже интирестно
Хочу підготувати матеріал про харківські кухонники :)
В голові вже прикинув, треба тільки знайти час написати.
І доречі в пошуках матеріалу про темі місць де виробляли ножі заглянув у львівський історичний музей
http://knife.org.ua/lviv-workshops/ (http://knife.org.ua/lviv-workshops/)
-
Если сохранилась заводская упаковка и заточка (хоть на фото) то это будет просто отлично! 8-)