Первый Украинский ножевой форум - НОЖиК
Майстерня => Ножі, які ми робимо самі (а також клинки, мечи, бритви, сокири...) => Інші нові вироби => Тема розпочата: Shveik від 01 Січня 2019, 16:37:01
-
Продовжую тему олівця. Вчора, напередодні нового року присвятив деякий час своєму новому хобі. Телевізор не працює з літа (лупнула блискавка і в тарілці погоріли головки) з чого маю велику втіху. Новини читаю в неті, насамперед на Ножику {y}
Отже... пропоную черговий скетч. Це не повноцінна робота, а скоріш начерк (набросок по кацапськи). Розмір А4. Використано 3 олівці різної твердості. Затрачено півтори години.
Саме начерками відпрацьовую розподіл акцентів з метою отримання схожості, методики побудови, шриховок і т.п.
[вложение устарело и удалено администратором]
-
Треба доробляти, ще погратися з світлотінями, хоча схожість є:
(http://i.piccy.info/i9/c429c921e059227af934500e1754bbcd/1546355086/45146/1292304/36827979_500.jpg) (http://piccy.info/view3/12872816/f554c4c13664171c28c5abe66d08ded3/)(http://i.piccy.info/a3/2019-01-01-15-04/i9-12872816/383x435-r/i.gif) (http://i.piccy.info/a3c/2019-01-01-15-04/i9-12872816/383x435-r)
-
Невідповідне підборіддя й губи (як і у випадку з малюнком мене) робить його схожим не на нашого Мішу, я на якогось наркоторговця з Мексики {))}
-
Звичайно. Та і з півторагодинного скетча багато якості не витягнеш. А щоб правильно "вхопити" світлотінь, треба бути профі і витратити годин 4-5. До цього мені ще дуже далеко, але пробую, вчусь.
Невідповідне підборіддя
Є таке {_09} . З побудовою та виявленням об'єму ще не дуже дружу.
-
Обрізав і перезалив фото. Можливо допоможе. =)
-
Фес був більше схожий. Тут тільки вуса схожі)), все інше - то друга людина...
-
Можливо допоможе.
Допоможе. Бачу що потрібно брати кольоровий зразок. Більшість настанов рекомендують використовувати ч/б зразки. Може навмисне брешуть {23} .
тільки вуса схожі)), все інше - то друга людина
У мене наразі вуса виходять найкраще. {gig} Над рештою ще багато працювати. Ви камради присутні при процесі навчання в реальному часі {))}
-
2 Shveik
Краще брати ч/б, суто, що б не відволікатися на колір.
У зображенні і так деталей забагато і в тебе просто очі розбігаються.
Наприклад ти роздраконив вуса і вуха, при чому навіть вухо притиснуте банданою.
Як розумієш, гарно промальовані волосини у вусах та притиснуте вухо портретну схожість самі по собі не дають.
Взагалі малювання - справа методики. Якщо метою є портретна схожість, то тим більше, і тим ретельніше. Бо схожості надають, у першу чергу, індивідуальні пропорції.
Складність тут у тому, що усі обличчя близькі за пропорціями і індивідуальність міститься у нюансах. А що б ті нюанси (тобто відхилення від класичної "норми") помічати треба добре освоїти загальні принципи академічного малюнку.
Згадай як виглядають вдалі шаржі (бо шарж без схожості - не шарж) там схожість досягнута перебільшенням особистих пропорцій натури.
Це я до того, що треба натиснути собі на горло і не робити те, що кидається в очі/краще виходить, а відстежити індивідуальні загальні пропорції.
А для цього потрібно трохи розумітися на пластичній анатомії.
На приклад:
голова на фотці і малюнку однакової висоти (довжини), але фотка ж у ракурсі - трохи знизу зроблена, і там де ти намалював підборіддя (а це кістка) на фотці нічого подібного немає, бо підборіддя вище. От і вийшло на малюнку завелике підборіддя.
А далі пішло-поїхало: ти ж порівнював ширину вилиць (теж кістки) з висотою голови, а ширину перенісся (ще одна кістка) з шириною ока, а висоту ока (орбіти - теж кістки) теж з чимось на обличчі порівнював.
І всьо прапала (як казала одна пані з іншого приводу), бо почалося з класичної помилки.
До речі те, що фотка у ракурсі дуже ускладнює ситуацію, раджу потренуватися на більш простих проекціях, типу у три чверті.
Бо анфас тільки здається найпростішим ракурсом, але там свої складнощі з передачею об'єму, от як довгий ніс, чи могутні надбрівні дуги показати?
P.S. Резюмую своє простирадло.
Не захоплюйся деталями (принаймні на початку роботи).
Вхопи та зафіксуй на папері головні пропорції (які обумовлені кістками).
Для цього подивись якийсь посібник по пластичній анатомії (гадаю у неті їх як багнюки).
Якщо після цього схожість з'явилась насичуй деталями, не з'явилась не марнуй час - від деталей схожість не виникне.
P.P.S.
Про світло та тінь - окрема розмова.
Справа в тому, що малювання - це фокус.
Фокус у тому, що на пласкому аркуші (2D) ти вдаєш об'єм (3D).
Ключове слово - вдаєш.
А що б вдало вдавати, потрібно чітко знати яким чином ті та інші форми утворюють власну тінь (про падаючу раджу забути на деякий час).
Якщо гарно освоїти власні тіні простих геометричних фігур (куб, куля, конус, циліндр),
то не дуже складно уявити/побачити ті прості форми у більш складних об'єктах.
Око, на приклад, є кулею, яка частково захована у череп і т.п.
-
Можно еще затемнить фон. Тогда легче воспроизвести световые эффекты на изображении объекта. По типу классических натюрмортов в карандаше. Мне оба портрета понравились, тем более, что это первые попытки. Одно огорчает, что это перерисовка с фото, но с этого стартуют почти все. С уважением.
-
Любое фото в простейшем редакторе превращается из цветного в черно-белое ("оттенки серого" - не замечали?)
И тогда можно не отвлекаться на цвет.
Но здесь - элементарная ошибка в повторении контура подбородка и губ, т.е. - ошибка техническая, и ничего больше..
-
Дякую камради за конструктивну критику.
2 dkarpov
Поки що таки використувую ч/б і мабуть так і продовжу. Зрівнював зображення з пк і відруковані які були в якості зразка. Помітив ще одну проблему. Принтер до якого маю доступ змазує деталі і погано передає світлотінь. Треба буде спробувати змальовувати прямо з монітора (там і сітку можна накласти) так як це робить моя донька. Я і вирішив спробувати олівець, побачивши як вона працює. До речі, отримала 2-е місце по Україні в конкурсі "Птах року" за минулий рік. Навідь грошову премію дали.
Моя проблема очевидно в тому, що я просто "переношу зображення" не співвідносячи анатомічних особливостей. Побудову використовую лише для розміщення окремих елементів на площині, а очевидно треба робити все в комплексі. Ну а щодо анатомії, то я ж стоматолог. У медучилищі ми все це вивчали (на відміну від фельдшерів ми вивчали лише голову) і хоча таки все добре забулось, та думаю що проглянувши підручники швидко згадаю.
Ще раз дякую за рекомендації {tnx} .
-
Схоже, не схоже. Тю на вас {))}
Я одразу впізнав Мішу, ще до того, як долистав до фото {y}.
Звичайно, треба практикуватись у тій справі, щоб руки з очима були у синхроні. Але як для початківця - гарна робота.
Все із доброго, чи злого - починається з малого.
Всіх зі святами (__3)
-
2 Shveik
Те, що роздруківка втрачає деталі мабуть і не погано - дає можливість зосередитися на головному.
Пластична анатомія геть простіша за те, що ти вивчав як стоматолог, тому з головним - розумінням на що наліплені вуха/вуса/щоки/волосся в тебе має бути порядок.
Про світлотінь ще раз.
Тінь/світло утворюється там, де є форма. Кожна форма у цьому контексті має власні особливості.
Не варто сприймати світлотінь як більш-меньш випадкове сполучення світлих/темних фрагментів, бо тоді малюнок виходить начебто пожмаканий - втрачається форма об'єктів. І тому на варто дослівно перемальовувати з фото, бо на фотці по-перше не все видно, по-друге на фотці можуть бути випадкові світлові ефекти типу відбитого світла/мерехтіння. Треба натренуватися бачити у складних об'єктах сполучення простих форм з притаманними їм світло-тіньовими захєрами.
На приклад цеглина, з 3 видимих граней, буде мати одну на світлі, одну у напів тіні і одну у власній тіні (про падаючи тіні ми зараз не говоримо) і все це з чіткими межами; циліндр буде мати верхню поверхню на світлі, частку бокової на світлі з плавним перехідом у напівтінь яка плавно перейде у тінь, яка плавно перейде у напівтінь меншу за розміром, яка перейде вже не так плавно у рефлекс - відбите світло з невидимої частини бокової поверхні того циліндра... Фух, аж спітнів, тому про кулю писати не буду :)
Тут той самий випадок коли краще один раз побачити і разів сто спробувати самому, а не читати мої простирадла.
https://maliunok.com/yak-namalyuvati-tini-olivtsem-mtdesign/
приблизно як за посиланням, у якому (слава панові богу) не ускладнюють всю цю красу рефлексами, які безумовно знадобляться, але згодом.
P.S.
Стосовно симпатичної нам фізіономії і цеглин/циліндрів/куль.
Мішина голова (цілком) - яєчко.
Загалом можна обмежитися 4 типами яєчок (насправді це називається інакше, і не про яйця, а про загальні типи людської статури):
гострим кінцем до низу,
з двома гострими кінцями,
гострим кінцем до гори,
з двома тупими кінцями.
Окрім правдоподібної світлотіні, правильно визначиш тип мішиного черепа - 20% схожості.
Дивись на мішину шию - це великий циліндр, з яким перетинаються три менших циліндри - по центру горло, з обох боків м'язи (назву яких я не пам'ятаю, а ти повинен знати як стоматолог) і світло-тінь на них така як і повинна бути на циліндрах.
Дивись мішине око - це куля частково захована у череп і частково прикрита віями.
Саме око має світлотінь притаманну кулі, а вії - це такі собі "зламані" сегменті кулі, тому тінь/світло на них начебто як і на кулі, але з більш чіткими межами.
Мішин ніс - призма, точніше - декілька призм з усіма нелегкими для світлотіні наслідками.
Це я все до того, що не варто захоплюватися деталями і мерехтінням світла на натурі (фотці у твоєму випадку), а варто знайти притаманні натурі пропорції, роздивитися прості форми з яких вона складається, і світлотінь з'явиться автоматично. Ну майже автоматично ;)
-
тому з головним - розумінням на що наліплені вуха/вуса/щоки/волосся в тебе має бути порядок.
Ну якщо так, то звичайну анатомію я більш-менш пам'ятаю, а якщо підчитаю, то взагалі буду знати добре.
Тінь/світло утворюється там, де є форма. Кожна форма у цьому контексті має власні особливості.
Не варто сприймати світлотінь як більш-меньш випадкове сполучення світлих/темних фрагментів,
Так. Це я розумію. Скажімо ніс, це трапеція і якщо знати з якої точки вона освітлена, то матимемо цілком зрозумілі і передбачувані тіні і напівтіні. Світлотінь визначається саме формами.Загалом можна обмежитися 4 типами яєчок (насправді це називається інакше, і не про яйця, а про загальні типи людської статури):
Пам'ятаю. Навідь назви... респіраторний, мускулярний, дигестивний та церебральний типи {hero} . До речі... є така книга "Єрмінія" чи якось так, по іконопису, так там побудова тіла міряється якраз яйцями :D .по центру горло, з обох боків м'язи
Очевидно це грудино-ключично-сосцеподібний м'яз. Парний.
Дуже дякую за інфу. Саме такого викладення матеріалу мені не вистачало. Інфи вистачає, але важко звести все до купи, бо зазвичай вона походить від професіоналів, де багато слів, але мало користі.
-
Навідь назви... респіраторний, мускулярний, дигестивний та церебральний типи
Красунчик, саме так! {_11}
ніс, це трапеція
Не красунчик, бо ніс - 3D об'єкт тобто - призма, при чому не правильна.
Звісно її грані є трапеціями, але 2D об'єкти світлотіні у 3D вимірі не дають :)такого викладення матеріалу мені не вистачало
Ну, мабуть не дарма я вчителем малювання працював {gig}
Я так розумію, що малювання твоє хобі (одне з хобі) і професійним художником ти ставати не плануєш. Тому мої поради не стосуються творчості (бо то - справа складноособиста й формалізації майже не підлягає), а стосуються виключно школи - так званого академічного малюнку. Академічний малюнок - це як письменність, в сенсі, що не кожен хто вміє писати - письменник, але що б стати письменником треба бути письменним.
Це я до того, що навчитися малювати може будь хто, якісь особливі здібності не потрібні.
Окрім послідовності. Якщо ти знайдеш 6 годин на тиждень (за моїми спостереженнями три рази по дві години - оптимальний варіант) для академічного малювання, то через рік зможеш успішно здати вступний екзамен до художнього ВУЗу.
В тебе гарне око (при всіх помилках, Міша таки схожий на себе, не абсолютно, але схожий) і рука звідки потрібно виросла, не вистачає саме школи.
-
Ну і в навздогін.
Значно ефективніше тренуватися не на фотках, а на об'ємній натурі.
Краще за все гіпси, але де їх взяти... Тому вкладаєш чад з домочадцями у ліжечка, йдеш на кухню, береш коробку від взуття/цеглину/іграшковий кубик (бажано світлий, бажано не яскравий), ставиш його на стіл/табурет, робиш йому фон з білого аркуша, світиш на нього лампою, що б контрастне світло було, і малюєш, підглядаючи у інтернет як малюють кубики вчоні люди.
На другий-третій тиждень береш м'яч і так саме, під лампою, підглядаючи в інтернеті малюєш кулю...
Звісно, з людськими обличчями без гипсів складно буде.
От тоді і перейдеш до фоток всіляких Сократів/Гомерів/Давидів і Ґатемелат з Каракалами.
P.S. Де робота твоєї?
http://www.kids-center.com.ua/ptah-roku-2018/
-
Дякую за добрі слова {tnx} .
Я так розумію, що малювання твоє хобі (одне з хобі) і професійним художником ти ставати не плануєш.
Саме так. Хоча я і живу за рахунок іконопису, але то трохи інше, хоч і доволі близьке по змісту.
Якщо ти знайдеш 6 годин на тиждень (за моїми спостереженнями три рази по дві години - оптимальний варіант) для академічного малювання, то через рік зможеш успішно здати вступний екзамен до художнього ВУЗу.
Покажу ці слова доньці, вона якраз збирається іти цим шляхом. Помітив що вона розуміється на малюванні краще мене. А взагалі.... як кажуть.. під лежачий камінь вода не тече. Наприклад я ніколи не співав, а про те що у мене непоганий слух взнав лише коли став попом і довелось з цим стикнутись. Ну і непогано мати хороших вчителів. Мій регент була після консерваторії, от і натренувала мене.
Краще за все гіпси, але де їх взяти...
Так це не проблема. Я ще в медучилищі багато їх переробив т.с. "з натури". Ми вивчали протезування вух, носа, м'яких тканин, наприклад щоки. Правда годин по цьому небагато було, але уявлення по моделюванню вказаного маю.
Де робота твоєї?
Моя має грамоту за 17-й рік. Малювала канюка звичайного. Олівцем. Звісно вона його зблизька ніколи не бачила, тому змалювала здається з якогось фото в неті. Це для мене біда. Привчилась змальовувати з монітора, а тому коли сідає малювати жене мене від компа. Іще був якийсь конкурс, здається обласного масштабу. Малювала акрилом тигра та лелек на форматі А2. Малюнки віддали і з тих пір ми про них нічого не чули. Хоч фото залишились
[вложение устарело и удалено администратором]
-
Хочу виразити особисту подяку Дімі Карпову за розвернутий урок - його прочитала моя донька, яка вже, власне, є майстром арту (http://marina-fes.com/), але щось нове таки побачила :)
-
Відмічусь і я. Моя онука полюбляє малювати:
[вложение устарело и удалено администратором]
-
2 Fes
Хочу виразити особисту подяку...
Не знайшов смайлика з реверансом, тому напишу словами: нема за що, приходьте ще :)
2 Shveik
Суто для уточнення: під гіпсами я мав на увазі гіпсові препарати/посібник типу кубів, конусів, куль, циліндрів, всіляких архітектурно-декоративних елементів, ну і звісно гіпсові копії скульптурних портретів. Наприклад як тут:
https://artkopilka.net.ua/gipsovye-phigury.html
-
Так це ще простіше. Гіпсові куби/конуси можна зробити з відбитків скажімо іграшок. Для зубного техніка це рутина. В крайньому разі пофарбувати пластмасу. Архітектурно-декоративні елементи бувають у будівельних магазинах. Звісно асортимент невеликий, але щось знайти можна. З копіями складніше. Доведеться щось зліпити самому {))} . Але така практика у мене є. Отже наочних посібників сам наклепаю, бо заради хобі купляти їх таки дорогувато.
Очманіти... Рука (гіпсова) за 695грн. Я за ці роки скільки дуль переробив ))) ... виявляється це золота жила.
2Паганель
Андрію, а твоя онука до художньої школи не ходить? Бачив подібний малюнок у своєї внучатої племінниці. Та відвідує якусь школу.
-
Ні, не ходить. Просто малює, що потрапить на очі. Перемальовує деякі картинки з інтернету.