Фьорентіно - традиційний тосканський ніж.
Назва співзвучна назві столиці провінції Тоскана - Флоренції.
Тобто, якщо перекладати дослівно, то ніж можна називати «флорентійцем».
Але є в назві ножа лінгвістичний нюанс.
У італійської немає середнього роду, тільки чоловічий і жіночий.
Рід позначається закінченням, наприклад:
бамбіно - маля / хлопчик, бамбіна - малятко / дівчинка; рагаццо - парубок, рагацца - дівчина.
З ножиком ще складніше, крім роду міняється зміст: фьорентіно - традиційний тосканський ніж,
фьорентіна - традиційна тосканська страва (здоровезний біфштекс).
Судячи по музеях, ці ножі сформувалися в епоху Відродження, тобто років 500 тому.
На відміну від паттад, фьорентіно більшою мірою модернізувалися.
Пружина-фіксатор, на сьогоднішній день, є присутньою неодмінно (200 років тому було інакше),
так само стало традиційним використання коррозійностійких сталей.
Мій ножик:
безіменна нержавійка;
срібло;
олива;
клинок 90 мм;
руків’я 115 мм;
спуски вогнуті;
фіксація у відкритому / закритому стані - пружина.
Зроблено ніж не супер-акуратно, спостерігається асиметрія на спусках, лезі і руків'ї.
Заточка, від майстрів, на тверду трійку.
Тобто, крутим флорентійцям не завадило б повчитися у провінційних паттадців.
Але, все одно, у цього фьорентіно є чарівність, яка притаманна традиційним ножам.
А за клеймо-тер'єрчика, я ці косяки сеньйорові П’эро вибачив.
