А Ви завжди ріжите зоною РК біля рікасо?
Ні не завжди.
Чесно кажучі, я взагалі у походах, чим далі, тим рідше ножем користуюся,
бо концентрати-сублімати з продуманою упаковкою, консерви з кілечками, кілки для каркасних наметів алюмінієві...
Як казав живий класик: "І самовари у нас елєктрічєскіє, і самі ми нє іскрєнніє..."
При тому, переважно користуюся у якості кухоника і от тут ті 20 мм леза дуже доречні,
бо саме ними зручніше чистити часник, зачищати гриби, дрібнити цибулю з часником на юшку чи кулеш.
Ще, але дуже рідко, у поході виникає потреба построгати деревину і тоді ті 20 мм теж дуже доречні, бо дозволяють мінімізувати плече.
Стосовно "вогонь/ніж", я ярий супротиивник їх не те що поєднання, а й сусідства, проти навіть миття ножа гарячою водою.
Бити не буду, критикувати теж.
Просто у черговий раз поцікавився практичним сенсом такого рішення.
І якщо вже мова про ніж-казанок пішла, то я уявляю собі у поході такі розклади:
1) казанок висить безпосередньо дужкою на поперечині яка оперта на дві рогачки;
2) казанок висить безпосередньо дужкою на важилі, який закріплений консольно;
3) казанок висить зачеплений дужкою за гачок (так званий долар), що зачеплений за поперечину, яка оперта на дві рогачки;
4) казанок висить зачеплений дужкою за гачок що зачеплений за важиль, який закріплений консольно;
У перших двох, не зручних, випадках казанок доречно знімати з вогню разом з поперечиною/важилем. Додаткові приспособи не потрібні.
У 3 й 4 випадку казанок знімається з гачка, чи з гачком разом за допомогою рукавички/рукава/головного убору, тощо.
плюс палець чудово вкладається в чойл.
Якщо у цьому є хоч якийсь сенс, то палець значно чудовіше вкладається у підпальцеву виїмку на руків'ї.