особенно если находишься в аффекте, и не соображаешь что делаешь
зазвичай підготовка прикладних технік бою якраз спрямована на те, щоб "соображать" (рос.), що ти робиш, як і для чого. Ну і фізична підготовка (сила, швидкість, реакція) - само собою. Результати реальних випадків мені відомі.
Но что то мне подсказывает что даже проникающее ранение, если не задеты магистральные сосуды, навряд ли моментально остановит агрессора...
ну, власне, прикладні практики спрямовані на те, щоб в момент атаки, будучи при розумі і думаючи що робиш, зробити це так, щоб в один-два рухи зупинити. Для цього, власне, і треба боротися з афектом і розвивати здатність "соображать" (рос.). Але, відверто, це має стати способом життя, коли ти готовий фізично до подібного, а для цього треба працювати над собою щодня - мало хто готовий так жити.
пс..вот не знаю почему, хоть я и любитель вечерних прогулок и райончик у меня еще тот... никто у меня мобильный и прикурить не просит 
може їм страшно підійти?
"А почему я должен был убегать?"
Тому що стверджуєш, що напали. Нормальна реакція травоїдних і інших жертв хижаків - тікати. А, що? ти не травоїдний чи жертва хижака? То не жертва значить? ОК! Агресор значить! Підпис сюди і сюди.

І хоча, звісно, бувають випадки типу "шальной пули" (рос.) і т.д., але в багатьох випадках можна таки уникнути ситуацій простою поміркованістю - все ж таки підсвічувати темний провулок айфоном - тупо