Клинок - якась HSS, загартована за відчуттями десь до 59. (Наприклад, скло скрипить, але подряпати важко). Довжина клинка по обуху 95мм, товщина - 3мм, ширина в найширшому місці - 29мм, спуски прямі, зведено в середньому десь до 0,5мм. Заточив під кутом 25-30 градусів. Покатав латунний пруток 18 мм ( {ні, не в надії перекатати, а просто з цікавості

- кромка трохи заблистіла, поправив) Довжина рукояті по осі десь 10 см, товщина приблизно 18мм. Рукоять з сувеля берези, спиляв власноручно, рік сушив на горищі. Просочена лляною олією, приклеєна епоксидкою. Клин травлений в хлорному залізі. З косяків - можливо недостатній фініш перед травленням (є невеличка впадинка біля рікассо, але на фото її й майже не помітно), і гульнула рука при виведенні внутрішньої площини однієї плашки. Тепер вона з одного краю не повністю прилягає до бланка. Оскільки ніж планувався як робочий, то особливо й не вилизував. А, мало не забув, також вилізла невеличка поверхнева тріщинка в сувелі. До обробки її не було помітно, а коли вилізла - прибирати вже було пізно. Штифти і темлячна трубка - латунь. Внутрішні краї трубки оброблені. Ніби нічого не забув...

Ніж лежить в руці дуже добре, дерево приємне на дотик.
P.S. Такі форми складно сфотографувати так, щоб не ламалась симетричність та правність ліній, зокрема по обуху, її там насправді більше. Ну і взагалі, я цього разу фотограф ще того рівня, коли вживу ніж кращий.

Ніж, можна сказати, що перший.

Более крупные фото можно увидеть в альбоме
Knife1
Дооформил фото. 