Сьогодні вперше в житті працював стальною ватою, спробував шліфанути начисто руків"я, вже просочене тунговою олією. Оскільки олія вже полімеризувалася, то наждачкою працювати було тяжко (відразу забивалася), тому я згадав про стальну вату, куплену давно в Епіцентрі.
Ватаю працювати було набагато приємніше і простіше, ніж наждачкою, АЛЕ.
Але при роботі я помітив на лезі ножа купу коротеньких голочок цієї вати (2-4 мм довжини), алу поприлипали там, як намагнічені, також ці голочки порозліталися навколо, позалазили мені в шкіру пальців (помітив, коли мив руки). Ну майже, як радянська скловата!
Виходить і надихатися її можна, цієї стальної вати.
Питання: це якась бракована вата, чи так завжди?
Бо запит у Гуглі "стальная вата меры предосторожности" нічого суттєвого не дав.
З іншого боку я знаю, що при обробці дерева вона використовується досить широко (принаймі на Заході).
Які заходи безпеки ви використовуєте при роботі стальною ватою?
У вас вона теж так кришиться і розлітається на маленькі голочки при роботі?
