Лезо: сталь М390, 121*26*4,5 мм, спуски прямі від обуха, зведені в 0,4 мм. Фініш- поперечний сатин. Твердість 62 од. по Роквеллу.
Больстер: нельзибер, фібра, нельзибер, дятлинг.
Руків*я: саморобна мікарта із штормовки часів піонерських туристичних походів ( на бірочці була дата 1985 рік). Монтаж всадний на поліефірний клей. Піхви- шкіра РД, фарбована, вкрита апретурою.
Ножа гострив і робив надпис на обусі Олег
(olegx) 
Косяків багато...Пояснення для них тільки одне- на середнині виготовлення зовсім пропав інтерес до роботи
. Пройшов зі мною вже три виходи на полювання, але твердіше сала, хліба і цибулі на них не різав
. Дома, щоправда, розібрав пару коропів вагою так кг по 3 кожен-різ не змінився: як брив волосся на передпліччі так і продовжує брити . Ще трішки обшорхалась фарба на торці піхов від знімання -надягання підвісу, а так доволі робочий ножег. 8-)Якось так
