Про дерев"яшку:
Тис ягідний
Реліктове дерево, ровесник динозаврів і дерева гінко. Перехідна форма від голонасінних (хвойних) до квіткових, цвіте і дає ягоди, при цьому виглядаючи практично як ялинка)
Використовувався/ється для виготовлення луків, в англосаксонській культурі має містичну, сакральну ауру, з нього робили і посохи, які вважались оберегом (Мерлін такий тягав).
В старі часи його називали "негнойдерево", оскільки токсини, що в ньому містяться вбивають мікроби і не дають йому гнити, суперкрутим було зробити саркофаг з нього (круче чим зараз мати "майбах"
), також різні шкатулки, ладаниці і інше. Зробити в будинку стропила з нього вважалось не тільки круто, але й для очищення повітря, фітонцидної дії. В руському літописі з риторикою "ух ти" згадується що князь мав тисове ліжко.
Токсичність тиса вже багато обговорювали, якщо тирсу жменями не істимете, то перейматись немає за що, навіть за умови, що з"їсте невеличке поліно повністю (не жарт), отруєння навряд що буде небезпечним для життя.
Деревина дуже декоративна, розсіянососудиста, але з контрастними річними кільцями, дещо смолиста, твердість вище середньої. Відноситься до червоних сортів. Вже проговорювали, якщо зробите руків"я з тису - патогенної мікрофлори там не буде в принципі (піт, жир, кров, залишки їжі, шкіри рук на руків"ї - середовище для них щонайсприятливіше).
