Дякую!
То потім поговоримо.
По пунктах.
1. З паном Русланом Я..... також знайомий. Ні, не так, з Самим Русланом Я.... знайомий. Навіть робив йому коробку з горіха під подальше різьблення. Один з найцікавіших та найпрофесійніших різьблярів, маркетристів, дизайнерів в Україні. Його роботи входять до книжки, типу (назви точної не пам'ятаю) "Сучасні найпрекрасніші мистецькі досягнення України".
Причому працює як ручним інструментом - стамески та різці, так і бормашинками. Ну то таке. Да, стосовно художнього смаку пана Руслана - має дві вищих освіти - у галузі мистецтва (типу художник чи якось так) та вищу музичну освіту.
Ну це як загуглити "Лесь Подерв'янський" і потрапляємо на Вікі де він спочатку художник, а потім вже драматург, хоча нам він відомий більше як драматург.
2. Ні, у тому шаховому столі твоєго стабдерева немає. Там тільки шпон, причому тонкий шпон 0,6 мм.
3. Регулярно бачу ці та інші роботи, яки виставляє пан Руслан.
4. Які кольори - трохи зачекаємо. Справа у наступному. В методах набору та матеріалах, які використовуються.
Найбільш поширеним є використання шпону завтовшки 0,6 мм. Шпон різних порід, в тому числі штучно фарбований, штучно травлений й так далі. Це стандарт, як кажуть наші торговці шпоном "європейський стандарт". Наші на фабриках гонять шпон 0,5 мм. Говоримо про строганий шпон.
Наші торговці шпоном також продають шпон більшої товщини - 1, 2, 3, 4 мм, також здебільшого строганий. Породи - наші породи бук, граб, сосна, вільха, дуб, черешня, ясен такий та сякий. Такий шпон ще називають ламель, або "палуба".
Сам розумієш, що в одному наборі (в одній роботі) практично неможливо об'єднати шпон 0,6 та шпон 2 мм. Дуже багато зайвого шліфувати.
Є пиляний шпон, в Україні не роблять. Ну або роблять самі столяри. Це коли дошка з красивою фактурою послідовно проходить наступні етапи:
1. Фугування по пласті.
2. Пиляння 1-єї ламелі товщиною 2, 3, 4 і т.д. мм. на стрічковій пилі.
3. Фугування по пласті (прибирання слідів стрічкової пили).
4. Пиляння 2-ї ламелі .....
І так далі, допоки дошка не закончиться.
Потім ці ламелі також, по черзі пропускаються через барабанно-шліфувальний станок, тобто калібруються по товщині.
За кордоном, наприклад у Франції, у ФРН, в Іспанії функціонують старі, родинні, фабрики, які займаються суто виробництвом пиляного шпону 2, 3, та більше товщини на так званих рамних пилах.
Уяви собі рамну пилу по металу, з полотна яких зазвичай роблять перші ножі

, в якій полотно розташоване горизонтально й ходить вправо-вліво, а зверху потихеньку, закріплена в каретці, опускається дошка з цінних пород дерева - ебен, редхарт, кап амбойни, кап туї, корнекап горіху анатолійського......
Тобто сама деревина дуже не дешева, й виробництво дуже-дуже не дешеве......
Цей пиляний шпон купують такі собі реставратори з Лувру і так далі....
Ось цей дорогий пиляний шпон можливо використовувати разом із твоїм розпущеним на ламелі стабдеревом. Але клеїти потрібно на епоксидку, оскільки стабдерево надійно сяде на епоксидку а не столярний клей.
Так що, вважаю, потрібно трохи зачекати, є думки в голові, треба попрактикуватись на більш дешевих варіантах тиру "вільха-білий граб - морений граб", потім буду замовляти у тебе бруски.
Сподіваюсь більш-менш ситуацію роз'яснив.
Гарного дня, поспілкуємось.
