Не було у нас теми на цю тему (пробачаюсь за тавтологію
)...
Цікаво, хто з наших коллег у чому готує каву...
Само собою річ іде про молоту.
Почну із себе.
Я кавоман із великим стажем... Років, мабуть, із 30+...
Зараз наливаю зварену каву у термос, вірніше в термокружку, писав про них у темі
Термокружки, мій досвід використання. За день випиваю 2-3 термоси місткістю 450-500 мл. Наче багато, але міцну каву в термос я не ллю , на 450 мл використовую 2 чайні ложки "з гіркою" меленої кави (стільки ж треба на порцію італійського еспрессо 60 мл). + додаю десь 20-50 мл вершків у термос (вершки частково нейтралізують кофеїн). Бо аби я вижирав стільки кави, звареної, "як положено" для еспрессо, то давно б ласти склеїв
.
Колись починав підсідати на каву, коли ще на початку 90-х на базарах продавали в основному привезені "човниками" розчинні кави. Тоді котувались Nescafe Classic (була, до речі, незрівнянно кращого смаку аніж зараз), Jacobs та індійська у широких металевих банках коричневого кольору, здається звалась JFK.
Спочатку я розчинну таки також вживав, але смак її мене не дуже влаштовував, тому швиденько я перейшов на зернову (мелену).
Стосовно сортів, методів приготування і т.д. створю згодом нову тему.
Ця про знаряддя для приготування.
Варив переважно у джезві. Мама колись мені подарувала кавоварку крапельного типу, але мені кава з неї не подобалась.
Перша джезва була з нержавійки, з широким горлом. До сих пір вона в селі у батьків. На крайняк можна зварити каву і зараз. Хоча, звичайно, джезва повинна бути з вузьким горлом.
Друга джезва мені до дісталась також завдяки мамі. В роки повального дефіциту середини 90-х їм на завод привезли партію керамічної посуди. От там були і джезви. Класна джезва
. Кераміка для приготування кави саме те
. Кава, зварена у ній, за смаком не відрізняється від класичної турецької, приготованої на гарячому піску, бо в керамічній джезві закипає дуже повільно.
Ручка відбилась, довго користувався з "обрубком" замість ручки, бо клеї не тримали довго температурних навантажень і приклеєна ручка швидко відпадала. Вже десь в 2012-13 придумав як просвердлити той обрубок і присобачити до нього латунну гільзу, в яку вже вставив руків'я із стабілізованої акації.
До сих пір є у мене, хоча користуюсь зараз рідко.
Десь у 2015 жінку з дочкою відправив перший раз у Туреччину. Від мене було замовлення "Хочу справжню турецьку джезву, мідну
". Привезли. Казали, що саме мідну знайти було великою проблемою, в основному там саме нержавіючі (сучасні) і латунні. Але знайшли.
Користуюсь нею зараз у майстерні. Варю у ній каву кип'ятильником
. З досвідом навчився таким способом варити у ній каву, яка ніяк не відрізняється смаком від звареної на вогні (плитці).
Це вона:
Об'ємом приблизно 400-420 мл якщо наповнена як на фото.
Пробачаюсь за "обляпаність", але кип'ятильником зварити каву так, щоб вона трошки не побігла, дуже важко.
Потім жінці на якій розпродажі трапилась незадорого гейзерна кавоварка. Китайська, ноунейм, отака саме, як на фото, об'єм 450 мл, саме мені на термос:
В гейзерній до цього кави не варив... Як варити не петрав... Але вирішив спробувати
.
Мені сподобалось. Ретельний нагляд через побоювання, що кава збіжить не потрібен -
. З часом навчився варити правильно, щоб смак був як треба... Коротше, став варити каву у 90 % випадків лише у ній. Тільки у майстерні в турецькій джезві. Працювала у мене років 5-6.
З місяць тому перегрів цю кавоварку
. Поставив каву на плиту і пішов курити на балкон. А там зачитався в телефоні... Кава зварилась, з нижньої частини вода вся википіла... Коротше дно трошки видулось. На погляд і не помітно, але так як плита у мене електрична із склокерамічною поверхнею, то ця кавоварка тепер не прилягає всім дном до поверхні, коливається на ній, як ванька-встанька. І як наслідок кава вариться дуже довго і вибігає не вся.
Заморочився придбанням нової, а ця піде в село, де газова плитка. На газовій вона повинна варити нормально
Купив Ardesto Gemini Piemonte на 9 чашок:
В принципі, нормально.
Був косяк: по краю нижньої частини, зверху різьби, заусенці облою від не акуратного лиття. Бачив то при покупці. Зачистив їх наждачним папером, бо могли порвати прокладку.
В порівнянні з моєю першою ноунейм набагато масивніша: перша - 480 грамів, Ардесто - 610 грамів при приблизно рівному об'ємі. Правда об'єм трошки більший, бо хоч виробник заявляє місткість 450 мл, але до середини клапана (як треба наливати) входить 500 мл води. Для мене то і краще, бо на виході вийде більше кави.
Але... Закручувати доводиться буквально "зі всієї сили, вилупивши очі"
. Як так не зробити - проходить пара з під різьби => не створюється в нижній частині достатній тиск => наливається лише 1/2-2/3 верхньої частини. І відкручувати, звичайно, доводиться з такими самими зусиллями.
Боюсь довго ця кавоварка не проживе - при відкручуванні як зіскочить у мене рука, то відламаю або ручку, або кришку...
Да, ще...
З цією кавоваркою я зрозумів, чому нижня частина у брендових кавоварок переважно з гранями, а не гладка - при відкручуванні рука ковзає по поверхні. Зачіпитись можна лише за виступаючий клапан. Це ДУЖЕ не зручно.
Подумав я...
Та і попросив доцю купити в Німеччині Bialetti Moka Express. На 12 чашок, бо та, що на 9 чашок має об'єм 420 мл (а вихід кави буде десь 360-380 мл) - мені для одного термосу мало.
Там вона коштує 42 € (у нас близько 4000 грн). Жінка збирається до доці поїхати в жовтні, то як раз привезе (як ніякого форс-мажору не буде, тьфу-тьфу три рази).
Кавоварка вже у доці:
Доця також має Bialetti, лише маленьку на три чашки. То вона мені і порадила (а їй порадила найкраща подруга, італійка, що знає толк у каві), бо я думав купувати чеську Tescoma.
Дякую за увагу!
PS. Поправляв виправлення мого тексту "розумним" Т9 смартфону.
