КОЛИ СПЕЦНАЗ НАБУ НАБЛИЗИВСЯ ДО ОДЕСЬКОГО СУДДІ...
Коли спецназ НАБУ наблизився до одеського судді, шоб затримать його за взятку, командір спецназа замість того, шоб закричать дурнуватим і страшним голосом: «Сука, лажись! Мордой в пол!», неожиданно сам для себе голосно і сумно заспівав пісню Океану Ельзи: «Стріляй! Чому боїшся ти зробити цей, останній крок?».
Суддя, як і просили достав пістолєт і тут же начав стрілять, намагаючись попасти у тактічєскі носкі спецназу.
Коли у судді скінчились набої, а спецназ, шокований тим, скількі придеться заплатить за продірявлені носкі попрятався за укритія, суддя рішив, шо час настав.
Служитєль феміди розпахнув поли пальто, розстібнув штани і достав судєйській імунітєт. Ярчайше сіяніє заповнило коридори приміщення суду і засліпило спецназ. Суддя притримуючі поли пальто руками продовжував вимахувать імунітетом, а командір спецназу кричав «Шо ви дєлаєтє? Заховайте. Тут же дєті».
Користуючись внізапним осліплєнієм спецназу суддя стрімглав кинувся у вікно і зник, розчинившись у людній одеській вулиці.
Спецназ, оговтуючись і протираючі очі і обожжонні сіянієм ліца намагався надать допомогу один одному, зашиваючі тактичні носкі прямо на полі бою.
Командір спецназу достав тіліфон, набрав когось і бодро повідомив у трубку: «Так точно! Про…бали!».