Автор Тема: Тур. похід по Карпатам (Мармароси-Чорногора) Серпень 2015  (Прочитано 3376 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Offline Лісовик

  • Богдан
  • Активный участник
  • ***
  • Повідомлень: 545
  • Розташування: Черкаси
Надихнувшись розповідями Вика, вирішив поділитись враженнями зі свого походу. Може комусь знадобиться інфа, і собі заодно пам'ять освіжу :)
В темі постараюсь описати деякі деталі, які б мені в свій час дуже допомогли(це для тих хто збиратиметься йти по цьому маршруту)

Кінець серпня для походу був вибраний не випадково, по-перше це один з самих стабільних місяців в плані погоди в горах, а по-друге - чорниця(ягода така  :)). Їли її по всьому маршруту.
Мармароський Хребет(або Мармарош) - це прикордонна зона( по хребту проходить кордон з Румунією), тому без дозволу прикордонної служби там перебувати не можна. Інформації про отримання цього Дозволу, в тому числі і зразок анкети, на просторах інтернету повно(якщо потрібна геть детальна інфа - пишіть в ПП, підскажу)
В звязку з цією бюрократією, на Мармаросах значно менше люду ніж на тій самі Чорногорі. Саме це нас і потягнуло туди. Коли вийшли на Чорногірський хребет, м'яко кажучи, були в шоці -народу як у Львові на Різдво. Про це далі.

Ітак.
День 1
Маршрут починався в с. Ділове, до нього добралися Мукачівським автобусом з Рахова(до Рахова на поїзді з Києва)
В Діловому потрібно явитися в Прикордонну заставу, щоб отримати на руки перепустку для проходження по прикордонній зоні.(Заявку на цю перепустку подавали за 3 тижні до походу).
Очікуючи поки нам винесуть цю перепустку, взялись переодягатись\перевзуватись. Асфальт закінчується, далі вже почнуться гори  :)
2 хлопців на передньому фото - це моя "команда"  :D(в синій кофті мій друг і колега - Сергій(Hameleon). На задньому плані  група з Києва, з ними будемо пересікатись мойже по всьому маршруту.



Перші кілометрів 6-8 маршруту йдемо по дорозі, попри річку(Потік Білий), річка досить шумна, спочатку це був приємний звук, але через кілька  годин "вшумілась" вже.
[/url]

 По дорозі досить часто проїжджають машини\мотоцикли\підводи з місцевим населенням, яке збирає в горах чорницю(для багатьох місцевих це досить непогане джерело прибутку літом).

Коли наш маршрут розминувся з річкою, підйом став значно крутішим, скоро вийшли на галявину, з якої вже можна побачити вершини.


Стара хата, в деякій мірі "адаптована" під ночівлю для туристів. Купа сміття в середині трохи засмутила, але на маршруті ще встигнемо "полюбуватися" слідами бидло-туристів.


З цієї галявини далі можна піти двома маршрутами - простішим але довшим або коротшим але з досить дуже крутим підйомом.
Ми не звикли обирати прості шляхи, то ж сумнівів не було.

Наступні години 3 дерлись по вузькій стежці між дерев. Щоб скоротити час, граємо в "міста".(частенько будемо повертатись до цієї гри, коли будуть нудні ділянки маршруту)


Вже під вечір добрели до полонини Лисичої, де і розбили табір.(в основному по маршруту є визначені місця стоянок туристів. Головна умова - вода, якшо є джерело питної води, можна ставати на ночівлю)
На полонині розташовна гірська вівчарня, тож весь вечір нас тішив звук овечих дзвоників і гавкання собак.


Розбиваємо табір. Нормальними палатками ще не розжились, тож використовуєм економ варіант -  звичайний господарський тент, накривши ним "епіцентровські" палатки. В першу є ніч я зарікся ніколи більше не брати його в гори, за ніч кілька разів його здував вітер, хоча кріпили його на розтяжки і прикладали камінням по периметру. До речі цікавий ньюанс - вечори в горах дуже тихі і спокійні, а от десь опівночі починається сильний вітер( таке було майже кожну ніч)


Остаткувавшись ще вспіваємо поїсти чорницю.


Засинаємо під сильними враженнями від першого дня..

Далі буде...

Offline Вик

  • Активный участник
  • ***
  • Повідомлень: 575
  • Розташування: г. Кривой Рог, Днепропетровская обл.
  • Прощай, ибо сам ошибался, но помни, что бы учиться
О! Отлично.
Жду продолжения и готовлю отзыв, делясь своим опытом.
Все мною сказаное - мое личное мнение, если не указано иное

Offline lompa

  • Новичок
  • Повідомлень: 32
  • Розташування: Лохвиця
З нетерпінням чекаю продовження {_11}

Offline Лісовик

  • Богдан
  • Активный участник
  • ***
  • Повідомлень: 545
  • Розташування: Черкаси
День 2 і 3
..таке відчуття наче книжку пишу (_21)

Прокинулись рано, хоч і  через сильний вітер спали погано(особисто я). Розпалюємо вогнище, п'ємо каву, снідаємо і збираємось в дорогу.

 Того дня мали вийти на першу вершину - Піп Іван Мармароський(ПІМ)(ще є Піп Іван Чорногірський(ПІЧ),і на ньому будемо). ПІМ - найвища вершина української частини Мармароського хребта - 1936м.

Після полонини Лисичої, на якій ми ночували, маршрут стає більш крутим(хоча далі буде ще крутіше). 18-кілограмові рюкзаки здаються ще важчими.


Піднімаємся на "балкон", далі кількасот метрів стежки в більш-менш в горизонтальній площині
Вже відкриваються по-справжньому красиві пейзажі


В далині на вершині видніється Стовб і люди біля нього - то і є ПІМ (його дуже легко ідентифікувати серед інших вершин якраз по тому стовбу)


Проходимо ще трохи, до вершини  залишається 350м(хоча вці ці відстані на табличках дуже приблизні)


На вершині робимо  легкий перекус, спілкуємся з туристами з Херсону.


Після ПІМ ще декілька кілометрів йдемо по хребту, потім спускаємося метрів на 200-300 і практично весь день йдемо по більш-менш рівній дорозі.
Часто натрапляєм на поляни з чорницею.
Ось так ця ягода росте. Наїстися нею дуже важко, бо майже скрізь її вже обпотрошили місцеві.


Після вітряного хребта приємно йти серед дерев.


Місцем другої ночівлі повинна бути метеостанція(хоча це тільки назва така)
Йшли вже багато годин поспіль, одноманітний пейзаж вже набрид. За півдня не зустріли ні одного туриста. Не раз в голову прокрадалась думка, що заблукали. Мітки(біло-червоний квадрат) на деревах заспокоювали(хоча їх вже було набагато менше ніж на початку маршруту)..Нарешті вже з заходом сонця дістались до місця ночівлі. Там вже таборувало багато груп. Ледве знайшли більш менш рівне місце для двох палаток. Розкладаємось, вечеряємо, випиваємо по 50грам м'ятної горілки(щоб краще спалось :))


День 3
Фото цієї метеостанції(здається так її називали, точно не памятаю). Звичайна хата, всередину не заходили. Хоча там ночувала одна з груп. Біля хати на стовпі сонячна батарея, навіщо - незнаю.


Знову піднімаємося на хребет. По переду г. Межипотоки(1713м).


Фотографій вже робимо менше, техніка розряджається, та й краєвиди майже ті самі.
Йдемо по хребту, минаємо г.Неняска(1815), г.Міка-Маре(теж 1815м), г. Щаул(1762) двигаємо в сторону г.Стіг - за нею буде місце ночівлі.

Вже в котрий раз пересікаємось з групою, яка отримувала разом з нами перепустки на початку маршруту.


Минувши г. Стіг починаємо бути уважнішими, шукаємо полонину Щавник.


Ще трохи проходимо і чуємо добре знайомий звук овечих двіночків. Наближаємось до вівчарні, більша частина вже відпочиває :)


Заходимо в гості до пастухів, купуємо овечу бринзу і вурду(варений сир). Смакота ще та {_11}




Це доречі і була полонина Щавник, робимо привал.



Прийшли пораніше, спішити небуло куди, зварили куліш, досить довго посиділи біля костра




Третій день закінчився.

Offline tar_as

  • Осваиваюсь
  • **
  • Повідомлень: 125
  • Розташування: г. Черкассы
Захоплюючий початок. {_11} З нетерпінням чекаю на продовження.

Offline Medison

  • Осваиваюсь
  • **
  • Повідомлень: 135
  • Розташування: м.Сокаль
Сиджу на роботі, читаю захопливо і ніби з вами побував в Карпатах)

Offline vobler

  • Эксперт
  • *******
  • Повідомлень: 7392
  • Розташування: г Сумы
  • Время создает нас
Молодцы ребята, хоть  на фото Карпаты посмотрю.

Offline Лісовик

  • Богдан
  • Активный участник
  • ***
  • Повідомлень: 545
  • Розташування: Черкаси
День 4 і 5

Зранку четвертого дня погода знову порадувала нас, майже весь день світило сонце.
Це була остання ніч на Мармароському Хребті. Сьогодні виходимо на Чорногірський.
Йдемо в сторону г.Вихід і на ПІЧ.
Розминаємося з великою групою позашляховиків(штук 20-25).Половина з них звичайні, нетюнінговані Паджерики і Прадо. Були і тюнінговані Бобіки, Буханки, Ниви. Їхній провідник на квадроциклі. Позаздривши їм, перебираємо своїми двома далі.


Видніється вершина ПІЧ і стара обсерваторія на ній.



Через кілька годин ходу вибираємось на Піп Іван Чорногірський(перший двохтисячник(2028м) в цьому поході)  і цим самим покидаємо Мармароси і переходимо на Чорногору
На вершині ПІЧ дуже м'яко кажучи здивувались, народу - сотні, більшість без рюкзаків, ледь не в міському одязі. Як виявилось, це організовані групи, які піднялись на ПІЧ з найблищого села, до якого їх привещли на автобусах.
Реально така кількість людей нас дуже вразила. В 2013 році в цю ж саму пору на ПІЧ було 3-4групи туристів(від сили чоловік 20). Біля руїн обсерваторії вже активно розвивається бізнес - торгують чаєм, різними сувенірами.
Дуже шкода, що не зробили фото тієї двіжухи. Та й саму обсерваторію не сфотографували. Викину фото з 2013
https://lh6.googleusercontent.com/-eZ4w0tEavIk/VsTlepj_sHI/AAAAAAAABzA/ZFoLjRp9wos/w927-h500-no/20130814_111230.jpg

Ота руїна -  то колишня метеорологічна обсерваторія, яка діяла у 1938—1941 рр.

Чаюємо і йдемо далі


Місцем нашої наступоної ночівлі буде озеро Бребенескул.
Через декілька годин ходу оглядуємось на ПІЧ


Вже починає вечоріти, у нас вже закінчилась вода, а до озера ще  йти години півтори-дві. Через деякий час натрапляємо на джерела з водою.
Ще через деякий час наближаємось до озера Бребенескул, яке розташоване в підніжжі одноіменної гори.


Фото зблизька


Ціль сьогоднішнього дня досягнута. Біля озера вже базувалось кілька груп, знаходимо місце, розкладаємо палатки, шукаємо дрова. Ділянка маршруту  від ПІЧ до Говерли проходить по хребту, тож дерев на ній немає, а отже і нормальних дров. Спускаюсь трохи нижче і находжу трохи сухого жерепу(місцеві хвойні кущі).


День 5.


24 серпня - День Незалежності!  {ua}
Починаємо ранок з купання в озері. Вода ідеально прозора і дуже холодна(Бребенескул - навище озеро в Україні -  1801м)..
П'ятий день у нас по плану релаксуючий. Перехід буквально 4-6 км до озера Несамовите.

Знову піднімаємось на хребет і йдемо на г.Ребра(черговий двотисячник - 2001м)


Далі йдемо на г.Шпиці, для цього трохи звертаємо з маршруту і йдемо в сторону на 1-2км.
По суті до г.Шпиці йти немає сенсц - там нічого цікавого. А от скелі перед горою варті уваги.



Вертаємось на маршрут і наближаємось до оз. Несамовите



Плаваємо і в цьому озері



Озеро Несамовите - одне з самих популярних місць стоянки туристів. Тут завжи багато палаток.
З дровами тут взагалі проблема. Спускаємось вниз на кілометр щоб знайти хоч пару гіляк сухого жерепу.

Offline Лісовик

  • Богдан
  • Активный участник
  • ***
  • Повідомлень: 545
  • Розташування: Черкаси
День 6 і 7
Далі фоток буде мало, фотоапарати вже починали розряджатись.

Сьогодні будемо підніматися на Говерлу!
Озеро на задньому плані.
https://lh4.googleusercontent.com/-NuRzwyiiIJw/VsTyk6w13CI/AAAAAAAAB1U/o2rVR2-zd6E/w1117-h500-no/DSC04011.JPG

Говерлу важко не впізнати серед інших вершин





По дорозі на Говерлу зустрічаємо кількох велосипедистів. Дивуємось їхній майстерності (і наполегливості, бо їм часто доводилось нести ті велосипеди на плечах).

Починаємо покоряти найвищу точку України



На Говерлі така ж сама ситуація як і на ПІЧ - багато груп з "екскурсоводами". Часто чуємо англійську і не тільки мови - іноземних туристів немало..
По правді сказати, вже починаємо сумувати за тихими Мармаросами, де було набагато спокійніше і можна було пів дня йти не зустрівши ні душі. Тому не затримуємось довго і йдемо далі - в сторону Петроса.

Петрос в далині



Після Говерли маршрут знову проходить через ліс, за яким вми вже зіскучились. Людей значно поменшало. Більшість туристів закінчують свій маршрут на Говерлі і спускаються у с.Лазещина. Ми ж ідемо на Петрос(при плануванні маршруту не було й мови, щоб на нього не піти. Там зовсім інша атмосфера ніж на Чорногорі(хоча він впринципі відноситься до Чорногірського хребта), ділянка від Говерли до Петроса - одна з моїх улюблених ділянок серед інших на маршруті.



 Вже біля підніжжя Петроса шукаємо місце для ночівлі, натряпляємо на кущі дикої малини.
Знайшовши підходяще місце біля джерела з водою, розбиваємось. Через деякий час підходить ще декілька груп


При планування походу брали один день запасу(на випадок поганої погоди або ще чогось), і харчів набирали, відповідно, на 8 днів..
Так як запасний день не використали,  їжі залишалось ще багато, тож повечеряли по-царському :)

День 7 - останній

Підйом на Петрос - один з найкрутіших, зранку це трохи напряжно. До того ж вологість була висока, що негативно відбивалось на витривалості.

На Вершині є деякі споруди


Вид з вершини
https://lh6.googleusercontent.com/-MvsWADQblXg/VsUAldMpVWI/AAAAAAAAB3M/Ls6tDUFxoRA/w869-h500-no/bF5R6q4UnB0.jpg


Петрос - остання гора на якій ми побували. Далі спуск в селище Ясіня, на дизель до Івано-Франівська




Ясіня - перша цивілізація за останні 7днів.


Все. Маршрут успішно завершено. Сил немає, вражень повно. Очікуючи дизель згадуємо дні проведені в гораз, вже починаємо ностальгувати.

........

Пишучи весь цей текст, я наче ще раз пройшовся тим самим маршрутом. Вже не дочекаюсь літа, коли знову двинемо в гори, в планах - Горгани.
Дякую за увагу  =)

Offline tar_as

  • Осваиваюсь
  • **
  • Повідомлень: 125
  • Розташування: г. Черкассы
Чудова розповідь. {_11} Молодці. {con}

Offline Вик

  • Активный участник
  • ***
  • Повідомлень: 575
  • Розташування: г. Кривой Рог, Днепропетровская обл.
  • Прощай, ибо сам ошибался, но помни, что бы учиться
Лісовик, спасибо за рассказ.
Приятно читать темы других. Сам пишу как раз, кроме прочего, что бы подвигнуть иных это делать.
Хочу дать свой отзыв по рассказу, поделиться своим опытом, в дополнение темы. Уверен, что мой личный взгляд  пригодится всем. На тур. форумах звучит это чаще поэтому, на данном ресурсе (не туристическом), будет особенно актуальным.

Как я понимаю, людей на Мармаросах гораздо меньше, чем на Черногоре не столько из-за бюрократии погранцов, сколько по причине большей удаленности и гораздо меньшей транспортной инфраструктуры. Это хорошо, ибо позволяет сохраниться реликтовым лесам тех мест.

Что до разрешения погранцов,  взяв за основу свой текст из форума Тревел, для понимания всем желающим, скажу так. 

Пребывание и деятельность в пограничной зоне регулируется (укр.яз.) Положенням «Про прикордонний режим» від 27.07.1998 № 1147
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1147-98-%D0%BF/print1444519552864107
Не всегда разрешение дают в бумажном виде. Например, в Зеленое (Шибени) не дают. Писал об этомв своем рассказе, так же и в погранзаставе в с. Богдан, был там. А в бумажном виде, конечно, желательно иметь. Так спокойнее и застрахован от недоразумений, которые случаются.
Много разговоров было по поводу изменений в данном Положении, которые коснулись, в частности, туристов.
На проведение деятельности в пограничной зоне, например турпоход, требуется информирование погранцов (п.17 Положения).
На пребывание в пограничной зоне - разрешение (п.9 Положения).
Изменения для нас фактически не заметные. Если правильно составить обращение, то заявка на разрешение одновременно идет с фактическим информированием о проведении деятельности в виде прохождение турпохода.
Все это юридические нюансы. Пока погранцы прощают нам неточности в обращениях. Однако, в отличии от южных (карпатских) застав, западные более строгие (мы там меньше ходим). Там бывает требуют соблюдать и букву Закона.
Поэтому, я составляю текст как следует, не надеясь на поблажки погранцов.
Строгого соблюдения сроков, указанных в заявлении придерживаться нет необходимости. Из личного неоднократного опыта.
В крайнем походе пришел на 3-4 дня позже указанного срока. Не хватало времени пройти все, что наметил потому, решил значительно уменьшить, да еще и в обратном направлении.
При проверке, показал погранцу копию заявления, маршрут и корешки отправленных факсограмм (заявление и карта маршрута). Рассказал об изменившихся планах. Он запросил заставу. Проверили наличие разрешения и пропустили.
Ходил 3 раза. Ни разу ничего не совпадало из заявленного. Проблем нет. Всегда период пребывания заявляю с большим запасом.
Имеет значение только наличие разрешения по вашему заявлению и ваше пребывание в заявленный период времени. Ни раньше, ни позже. Хотя, думаю, даже если раньше приедете, то навряд ли не пустят (заявили явку своим присутствием) а тем более если выйдете позже (случаи задержек разные бывают - ногу потянул, отлеживался в берлоге).

В 2015 году, по сравнению с предыдущими годами, черники было мало. Также, она была мельче обычного, т.к. лето было сравнительно очень засушливым. Хорошо, когда черника возле воды и подальше от собирателей. Тогда она и покрупнее и ее побольше, как я писал в своем рассказе, о заборе воды в распадке хребта.

Что до мусора, то в большинстве своем: Из туристов, мусорят именно матрасники – люди случайные, как по жизни, так и в туристическом плане, не воспитанные. Это особенно видно на матрасных маршрутах, типа на Говерлу, по Черногоре, вокругкурортных поселков. В большинстве своем, везде больше мусорят местные. Особенно часто сбрасывают в реки. Это наследие прошлых столетий, особенно, когда это было узаконено (было и такое). Сознательные туристы придерживаются правил поведения и утилизации.  По всем аспектам «мусорной» темы есть даже отдельные темы на тур. форумах.

Что до нудных участков маршрута, то мой подход таков. Больше смотрю по сторонам. Чаще останавливаюсь осмотреться и не просто поглядеть, а увидеть. Часто мы смотрим, но не видим. Это последствие нашего городского, быстрого, поверхностного, во многом клипового и цифрового восприятия.
Поднимаюсь на трудном участке, ем чернику, занимаюсь тихой охотой за грибами и по сравнению с черникой, менее часто встречающимися ягодами (земляника, ежевика). Это позволяет т.н. нудные переходы разнообразить, давая более богатые впечатления. Это повод для отдыха, передышки.
Хожу один, в том числе и потому, что разговоры отвлекают от происходящего вокруг. Поговорить и поиграться я и в городе могу. К сожалению, нас не учат слушать окружение, быть здесь и сейчас с Природой. Это умение дает гораздо больше впечатлений и более насыщенного качества. Большинство ходит от места до места, не уделяя внимания (как в сексе) самому процессу. Как я всегда вспоминаю слова песни: Напылили кругом, накопытили, а дороги, по сути, не видели.

Посоветовал бы исключить армейский котелок и пользоваться туристической посудой. Она более приспособлена для готовки как на костре, так и на газу, удобнее и эффективнее, а значит, меньше газа и дров и времени. Армейский котелок вообще не предназначен для готовки и форма его для ношения на поясе.
В начале туристической практики многие отдают предпочтение армейскому, т.к. срабатывает стереотип, что раз армейское значит, приспособлено для полевых условий. Однако, полевые условия бывают разные. Со временем, набираются опыта, и понимают это. Мне было проще. Сначала я занимался в турклубе, а затем пошел в армию поэтому, нынешнее пользование армейской снарягой  у меня более осознанное.

При написании рассказа, и особенно отчета, важно давать хронометраж. Легко фиксировать время с помощью точно выставленных часов в фотоаппарате, что показывает время съемки. Так легко писать расказ, что до времени прохождения отдельных участков маршрута, даже спустя много времени. Это будет полезно при планировании тем, кто захочет пройти там.

Что до жерепа на оз. Бребенескул и Нэсамовытэ (Черногора).
Обращаю внимание читателя на то, что ребята брали сухие ветки. Вырубка жерепа  возле озер запрещена. На всех тур. форумах на это обращают внимание. Да и горит он плохо.
Кроме того, запрещено купание в озерах. Вы наносите вред экосистеме. Озера в горах небольшие. Когда они расположены  на матрасных маршрутах, это особенно актуально.  А есть любители моющих средств. Это вообще травля всего живого. Не говоря уже о том, что кто-то рядом может брать воду для питья.
Хотите сполоснуться? Наберите воду в емкости и отойдите на пару десятков метров от водоема. В походе необязательно мыться с моющими средствами. Отдельные участки тела, при необходимости, можно обтирать влажными салфетками, которые тоже нужно утилизировать (сжечь) или выносить с собой. Сознательные туристы даже подбирают и выносят чужое, внося свой вклад в очистку своего места (региона) отдыха и в какой-то степени компенсируя следы своего пребывания (нагрузки на экосистему).
Что до оз.Нэсамовытэ, то есть поверье, что искупавшись, вызываете непогоду. В моем случае, искупались пришлые из спортбазы матрасники, и через 3 часа началось. Сидел я потом двое суток под сильным дождем с градом и проходящими кратковременными фронтами заморозков (июль).

На Говерле и Петросе был дважды. Петрос вообще моя первая большая карпатская гора, на которую взошел (лето 2010 г.). Второй раз был зимой 2013 г.

Показанный Вами караван авто я встретил в Шибени. С сожалением погранцы пропустили его. Вынуждены были, по звонку с высот командных и административных божков. Сам слышал эти переговоры погранцов и украинских проводников (ехали иностранцы, не помнюкто, чехи или венгры) потелефону. Разговаривали погранцы с местными о большом ущербе, который наносят эти машины, как экосистеме, так и быту местных.

Спасибо за рассказ. С удовольствием прочел.
Удачи, легких рюкзаков и хороших маршрутов.
« Останнє редагування: 18 Лютого 2016, 10:00:41 від Вик »
Все мною сказаное - мое личное мнение, если не указано иное

Offline Лісовик

  • Богдан
  • Активный участник
  • ***
  • Повідомлень: 545
  • Розташування: Черкаси
Цитувати
Из туристов, мусорят именно матрасники – люди случайные, как по жизни, так и в туристическом плане, не воспитанные. Это особенно видно на матрасных маршрутах, типа на Говерлу, по Черногоре, вокругкурортных поселков.

абсолютно згоден. Це також одна з причин, чому не люблю людні маршрути. На Мармаросах майже не зустрічали сміття, навіть на стоянках.

Цитувати
Кроме того, запрещено купание в озерах. Вы наносите вред экосистеме. Озера в горах небольшие. Когда они расположены  на матрасных маршрутах, это особенно актуально.  А есть любители моющих средств. Это вообще травля всего живого. Не говоря уже о том, что кто-то рядом может брать воду для питья.

Ну про миючі засоби це зрозуміло. Ми тільки пірнули декілька разів, щоб освіжитися.

Щодо купання миючими засобами в річечках(джерелах) це взагалі хвора тема. Не всі, коли миються, миють посуд, чистять зуби, замислюються, що нище по течії хтось цю воду набирає, щоб пити. Тому треба набирати в тару і відходити від джерела, а не зливати все по течії. Жаль так не всі роблять.

Цитувати
Что до оз.Нэсамовытэ, то есть поверье, что искупавшись, вызываете непогоду.
Ну це звісно легенди. Були на Несамовитому в 2013 - не купались - засинали при зірках, вночі почався дощ і лив пів наступного дня. На цей раз на наступний день була ясна сонячна погода, хоч і купалось немало людей :)

Offline Frederico

  • Старожил
  • ******
  • Повідомлень: 2347
  • Розташування: Львів
Цікаво було почитати та подивитись фото {_11}.
Куди в Горгани далі плануєш іти?
Ех хлопці, начитався я ваших тем - доведеться і собі якісь свої походи повикладати :).

Offline Лісовик

  • Богдан
  • Активный участник
  • ***
  • Повідомлень: 545
  • Розташування: Черкаси
Андрій, цікаво було б почитати твої розповіді.
Цитувати
Куди в Горгани далі плануєш іти?
Не знаю ще. Я про Горгани взагалі мало що знаю. Просто хочеться туди, де не сильно людно, щоб максимально насолодитися дикою природою. :)

Offline Лука

  • Володимир
  • Эксперт
  • *******
  • Повідомлень: 5858
  • Розташування: Кам'яний Брід- Кельн
  • Человеку надо мало, чтоб искал и находил.....
 Дякую за подорож. Фото Лісовика сподобались ще більше.
О вкусах не спорят. По вкусам судят.
"Ирония-непременная эстетическая составляющая мышления"

Offline sapalsky

  • Осваиваюсь
  • **
  • Повідомлень: 154
  • Розташування: Мариуполь
  • Будьте добры!
Спасибо. Понравилось. Интересно, познавательно.  =)

Offline Володимир Д

  • Участник
  • *
  • Повідомлень: 57
  • Розташування: Львів
Гарно сходили  {_11}
І раз були в цих краях, треба було зайти в урочище "Ялин" на "Ялинський" водоспад (це по дорозі на Мармороси), якщо не помиляюсь найвищий в Україні. Красиве, спокійне місце де тільки чути шум води і вітру, а внизу водоспаду постійно видно веселку.

Offline Лісовик

  • Богдан
  • Активный участник
  • ***
  • Повідомлень: 545
  • Розташування: Черкаси
Цитувати
треба було зайти в урочище "Ялин" на "Ялинський" водоспад
Це той що в годині-півтори ходу від Ділового вздовж потоку Білого?

Offline Володимир Д

  • Участник
  • *
  • Повідомлень: 57
  • Розташування: Львів
Ні, від дороги, що вздовж потоку на Мармороси   повертаєш наліво через місток, і починаєш стрімкий підйом вгору. Ніяких маркувань немає, йдеш стежкою (місцями її шукаєш) приблизно кілометри два.

Offline Лісовик

  • Богдан
  • Активный участник
  • ***
  • Повідомлень: 545
  • Розташування: Черкаси
Цитувати
Ні, від дороги, що вздовж потоку на Мармороси
Ну правильно. Ми ще по дорозі проходимо стару лісопилку, якийсь гранітний кар'єр. Думаю, в тому районі тільки один такий великий водоспад.

Offline Вик

  • Активный участник
  • ***
  • Повідомлень: 575
  • Розташування: г. Кривой Рог, Днепропетровская обл.
  • Прощай, ибо сам ошибался, но помни, что бы учиться
Да, хребет от Делового вдоль р.Билый.
На склоне хребта Мандеш на траверсе между высотой 1332 и г.Щевора на потоке Ялын.
На карте от АССА показаны и водопад и хорошая траверсная тропа.
Был в тех краях. Шел сверху по хребту. В августе много собирателей ягод (черничники) по всему склону хребта. Подскажут, если что.
Все мною сказаное - мое личное мнение, если не указано иное