Всі 47 сторінок анекдотів не дочитав, однак на перших 25 не знайшов- тому дозволю собі представити творчість поета-анекдотиста Степана Руданського.
Турки і козак
Перебрався наш козак
Якось за границю
Та й, на лихо, завернув
В турецьку каплицю.
Протиснувся наперед,
Роздивився всюди.
Хоче вийти - та біда:
Стиснулися люди.
А перед тим неборак
Із"їв якось сала.
І тут його на біду,
Срачка розібрала.
Терпів, бідний, доки міг,
Аж піт з нього лився.
Далі - тарах, неборак,
В штани вгатилився.
Замовчали всі попи,
Турки закричали
І над бідним козаком
Палаші підняли.
Але козак - не промах.
Вдарився у груди.
"Ваш великий, - каже,- Бог!
Послухайте, люди!
Як турецький сильний Бог -
Так правду говорю,
Що вже рік тому, як я
Не йшов до надвору.
І де вже я не ходив,
Де вже не молився,
Але, видно, жоден Бог
Не змелосирдився.
Ото тільки їден ваш
Перед цілим людом
Живо й раптом показав
Святе сврє чудо!"
Заплескали всі попи,
Турки закричали
І загепані штани
З козака ізняли,
І повісили якраз
Посеред каплиці,
А козака провели
Згрішми до границі
29/06/1859